Засідання координаційної ради

Як зберегти вітчизняну систему мистецької освіти?

Це питання було у центрі уваги учасників засідання Координаційної ради з питань мистецької освіти і науки при Національній академії мистецтв України, в якому взяла участь проректор Академії з наукової роботи, доктор мистецтвознавства, професор Олена БЕРЕГОВА. Координаційна рада – це дорадчо-консультативний орган, який було утворено 22 травня 2014 року з метою сприяння розвитку мистецької освіти і науки в Україні. Рада, яку очолює президент Національної академії мистецтв України, академік, професор, народний художник України Андрій ЧЕБИКІН, діє на громадських засадах і об’єднує керівників та науковців мистецьких закладів освіти, галузевих наукових установ, представників профільних міністерств – культури та освіти і науки. Крім представництва зі столичних мистецьких вишів на засіданні були присутні провідні фахівці у сфері мистецької освіти і науки зі Львова, Харкова, Одеси, Сум, Ужгорода, Ніжина.

Одним із питань порядку денного чергового засідання Координаційної ради став розгляд тематики дисертаційних досліджень в аспірантурі і докторантурі на першому році навчання у провідних мистецьких вищих навчальних закладах. У доповіді начальника науково-організаційного управління Національної академії мистецтв України, доктора філософських наук, професора Валерія БІТАЄВА пролунала стурбованість низьким рівнем ефективності роботи аспірантури і докторантури у мистецьких ВНЗ. Так, дослідження статистичних даних галузі культури показали, що в середньому лише кожний п’ятий аспірант (докторант) виходить на захист дисертації у межах терміну навчання. Порівняльні показники захищених дисертаційних робіт відносно кількості аспірантів (докторантів) у різних галузях знань виявили найнижчу кількість у галузі мистецтвознавства – лише 5% (у галузі медичних наук цей показник становить 95%!). Мова також ішла про дублювання тематики дисертаційних досліджень у різних мистецьких закладах, відсутність координації наукової діяльності між регіонами України, необхідність тіснішої взаємодії з профільними міністерствами.

У багатьох виступах відчувалася стурбованість не завжди продуманими реформами у сфері мистецької освіти, які можуть зруйнувати випрацювану десятиліттями унікальну систему підготовки мистецьких кадрів. Учасниками засідання було ухвалено одностайне рішення щодо необхідності більш активного лобіювання інтересів учасників освітньо-наукового процесу у мистецьких ВНЗ на всіх рівнях.