МУЗИЧНІ ПРЕМ`ЄРИ «ТВОРЧОЇ МАЙСТЕРНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ СУЧАСНОЇ МУЗИКИ»

Концерти contemporary classical music є невід`ємною частиною культурного простору сучасного Києва. Вони проходять у найрізноманітніших локаціях (від ВДНГ до Кирилівської церкви), збирають велику кількість поціновувачів (як, наприклад, українська прем`єра скрипкового концерту Д. Лігеті в мистецькому Арсеналі восени 2016 року). У Києві створено приватну концертну агенцію, що займається лише творчістю композиторів ХХ-ХХІ століття (агенція «Ухо»), сформовано концертно- освітні платформи сучасної академічної музики (наприклад, Kyiv Contemporary Music Days) тощо. Але все це бурхливе життя йде або за межами Національної музичної академії, або злегка ніби заглядаючи у наші стіни та репертуар студентів, де твором сучасного українського композитора може вважатися мініатюра С. П. Людкевича (зауважу, що я не беру до уваги концерти, які проходять у Великому Залі Академії поза освітнім процесом).

У цьому контексті «Творча майстерня інтерпретації сучасної музики», яка має на меті актуалізацію доробку ХХ-ХХІ століття і кафедра спеціального фортепіано № 2, що є ядром цього проекту, знаходяться в авангарді contemporary classical music Академії.

«Творча майстерня» проходить вже не перший рік, у неї сформувалися свої традиції, пріоритети, набір акцій. Насамперед необхідно зазначити, що цей проект можна назвати мультидисциплінарним: він не є суто виконавським або науковим, у ньому беруть участь не тільки професійні музиканти, він створює однаково цікаву атмосферу і для викладачів, і для студентів, і для практиків, і для теоретиків.

Що у ньому знайде для себе студент (у першу чергу, безперечно, піаніст)? Це, знайомство з новою музикою, що дає можливість розширити свої професійні обрії та урізноманітнити, в перспективі, свій репертуар. Це відкритий конкурс піаністів «Інтерпретація сучасної музики», в якому можна взяти участь або послухати виступи колег. Це лекції-практикуми, де можна отримати нову інформацію щодо розуміння музичного твору і роботи над ним. Це наукова конференція, в якій беруть участь як досвідчені виконавці, так і магістри, і аспіранти, на якій можна міркувати, сперечатися, дізнаватися нове щодо наукових підходів до аналізу творів ХХ-ХХІ століття.

Що у «Творчій майстерні» знайде для себе викладач Академії? Все те саме, що й студент. Він також може долучитися до заходів проекту (як виконавець, доповідач на конференції, лектор, куратор однієї з акцій). Але, у той самий час, навіть роль слухача дає можливість кращого розуміння самих студентів, з котрими працюєш, їх зацікавлень, вподобань, вимог.

Якщо звернутися до «Творчій майстерні»-2017, то її особливістю, на мій погляд, стала різноманітність музики, що звучала, кількість прем`єрних виконань творів та українських прем`єр опусів усесвітньо визнаних майстрів. Необхідно зазначити також, що кожна акція проекту мала свою оригінальну назву, яка підкреслювала її унікальність, виводила за межі академізму, а також була ниткою Аріадни для слухача, давала чіткі смислові настанови на подію. Одразу хочу сказати, що, на жаль, не вдалося бути присутньою на всіх концертах, конкурсі, лекціях, тому приділю увагу тим заходам, на яких вдалося побувти.

Відкривав Майстерню високопрофесійний, емоційно натхненний дует Н. Коляди (скрипка) та Д. Півненка (фортепіано). Назва концерту – «Modern Sound= 85 років : 85 хвилин» – нагадала улюбленого з дитинства Жюль Верна. Тому  приготувалися  до  мандрів,  які  дійсно   відбулися:   з   Аргентини   (А. Гінастера) до Франції  (М.  Равель) звідти у Польщу (К.  Пендерецький,  В. Лютославський) і додому, в Україну (В. Сильвестров). Як раз у 85 хвилин і вклалися. Програма концерту складалась з творів, що частіше доводиться слухати користувачу Youtube, ніж завсіднику концертів. Підкорювала емоційність, різноплановість, технологічна і звукове вирішення кожного з опусів, які прозвучали. І всі ці якості були донесені з великою любов`ю виконавцями до слухачів, кожен твір Наталею і Дмитром було нібито створено заново разом з композитором, настільки переконливими були співставлення різних типів моторики в Сонаті № 1 Гінастери, контрасти рівномірного та вільного руху в Партиті Лютославського, ясність, краса і безмежність у мініатюрах Сильвестрова.

Науково-практична конференція «Проблеми інтерпретації: механізми новації у музичній творчості» принесла особливе інтелектуальне задоволення. Її учасниками були переважно молоді науковці: магістри, аспіранти, пошукувачі різних навчальних закладів України. Теми і проблеми, що розглядалися, були вкрай різноманітними: від особливостей поліфонічної техніки пізнього І. Стравінського, фактури Б. Бартока, специфіки жанру хорової симфонії до творчості всесвітньовідомого японського композитора  Т. Такеміцу та молодої української композиторки А. Корсун. При цьому всі доповіді мали звукові ілюстрації, а деякі супроводжувалися безпосереднім виконанням.

Безперечною    кульмінацією    Майстерні     став    заключний  концерт «Сучасний музичний простір: фортепіано з оркестром: живий звук», де прозвучали чотири фортепіанних концерти  класиків  музики  ХХ  століття: Г. М. Гурецького, Г. Канчелі, Г. Уствольської, Д. Шостаковича. Три з них, за інформацією організаторів, ніколи до того в Україні не звучали. Дуже вдало була вибудована драматургія концерту: після мінімалістично-моторного твору Гурецького у першому відділенні звучав застиглий у часі, фрагментарно- монтажний «Вальс-Бостон» Канчелі. Друге відділення було віддано учениці та її вчителю: драматичному, бурхливому, песимістичному до безодні Концерту Уствольської та яскравому, динамічному, наповненому різноманітними цитатами та алюзіями, показом всієї різнобарвності життя Концерту № 1 Шостаковича.

Солістами були як молодше покоління (С. Гумінюк, Д. Півненко – фортепіано, Є. Гореславський – труба), так і викладачі кафедри спеціального фортепіано № 2 (О. Ринденко, М. Пухлянко). Не менш вагому роль ніж солісти у всіх творах відіграє оркестр. У той вечір на сцені був Київський молодіжний камерний оркестр під керівництвом І. Пучкова. І та взаємодія, що була у звучанні, те натхнення, з яким грали всі виконавці, передавалося слухачам, зал був захоплений емоціями, енергією і піднесенням Музики.

І на завершення хочеться лише побажати «Творчій майстерні інтерпретації сучасної музики» та її організаторам нових ідей, натхнення і сил на продовження тієї складної, але надважливої справи, яку вони роблять.

Ірина Тукова