Кафедра теорії музики


Кафедра теорії музики є базовим підрозділом, який здійснює підготовку студентів спеціалізацій «музичне мистецтво» та «музична культурологія» з фундаментальних дисциплін музично-теоретичного циклу.

Студентами-бакалаврами вивчаються «Поліфонія», «Гармонія», «Сольфеджіо», «Аналіз музичних творів», «Основи теорії музики», які подаються у широкому історичному, культурологічному, естетичному контекстах, виходячи з цілісних уявлень про музичне мистецтво та його прояви в різних стилях і жанрах.

Студенти обох кваліфікаційних рівнів отримують необхідні знання з проведення науково-дослідної роботи (курси «Основи науково-дослідної роботи» для бакалаврів та «Методологія наукових досліджень», «Методологія теоретичного музикознавства» для магістрів).

Для магістрів історико-теоретичного факультету розроблений курс «Семіотичний аналіз музичного тексту».

Аспірантам читається курс «Актуальні проблеми аналізу музичних творів».

Структурно й організаційно кафедра сформувалася у 1934 році, але її історія розпочалася, фактично, з моменту створення Київської консерваторії у 1913 р. Біля витоків кафедри стояли стовпи вітчизняної музичної науки – видатні викладачі, композитори, музикознавці, – котрі заклали фундамент музично-теоретичної освіти і визначили подальший напрямок її розвитку: Болеслав Яворський, Сергій Протопопов, Григорій Любомирський, Анатолій Буцькой, Арнольд Альшванг, Віктор Цуккерман, Василь Золотарьов.

Протягом всієї історії існування кафедри її практична діяльність забезпечувалась міцним науково-методичним професіоналізмом всіх педагогів – музично обдарованих, професійно яскравих фахівців.

Серед тих, хто прийшли на кафедру ще в довоєнний час, слід назвати Всеволода Павковича, Зінаїду Кулевську і Євгенію Столову – чудових викладачів-методистів музично-теоретичного циклу дисциплін.

Важлива сторінка історії кафедри теорії музики пов’язана з діяльністю професора, її завідуючого, Сергія Павлюченка. Учень Бориса Асаф’єва, Юрія Тюліна, Христофора Кушнарьова, він був прекрасним знавцем поліфонії, автором багатьох підручників з поліфонії, теорії музики та сольфеджіо, які і сьогодні мають великий попит серед студентів і викладачів.

Новітня історія кафедри визначається діяльністю видатних науковців і викладачів. Ядром кафедри стали представники її старшого покоління – Ніна Герасимова-Персидська, Надія Горюхіна, Гліб Виноградов, Віктор Самохвалов, Валентин Кучеров, Людмила Грисенко. Наступне покоління, яке влилося в роботу кафедри в 1960-ті роки, представлено іменами Івана Котляревського, Тетяни Бондаренко, Людмили Хіврич, Олени Мурзиної, Володимира Матвієнка. З 1970-х років на кафедрі починають працювати Віктор Москаленко, Ігор Пясковський, Дмитро Терентьєв, Леонід Бочкарьов, із 1980-х – Наталія Орлова, Ірина Чижик, Віра Сумарокова, Леонід Дис, з 1990-х – Олександр Жарков, Микола Ковалінас, Ірина Коханик, Надія Щербакова. На зламі тисячоліть і на початку нового тисячоліття до складу кафедри влилися нові викладачі – Володимир Романко, Ірина Тукова, Євгенія Ігнатенко, Світлана Гоменюк, Анна Івко, Наталія Семенова, Богдан Сюта, Олексій Войтенко. З 2015 року на кафедрі працюють Тетяна Філатова і Вадим Олендарьов. Важливу роль у розвитку кафедри відіграла і діяльність ряду відомих музикознавців, котрі зараз працюють у музичних закладах інших країн – це Всеволод Задерацький, Галина Єрмакова, Тетяна Золозова, Яків Губанов.

Визначним досягненням підрозділу є перебудова традиційних курсів, що дозволила створити нову концепцію фундаментальної музично-теоретичної освіти. Вона характеризується декількома принципами: історизм викладання циклу музично-теоретичних дисциплін, пошуки нових концепцій традиційних курсів та комплексне проходження всього теоретичного циклу з урахуванням специфіки окремих виконавських кафедр (авторські комплексні курси).

Важливим напрямком науково-методичних пошуків професора Тетяни Бондаренко, яка веде спеціальні курси гармонії, сольфеджіо, методики викладання музично-теоретичних дисциплін, є розробка методів і форм виховання активного, інтонаційно-гнучкого музичного слуху на широкому історико-стильовому підґрунті.

Доктор мистецтвознавства, професор Віктор Москаленко розробив і впровадив у навчальний процес курс аналізу музичних творів, що трактується як різновид наукової інтерпретації.

Принциповим напрямком у роботі кафедри стало послідовне проходження на виконавських факультетах музично-теоретичного циклу під керівництвом одного викладача. Такі синтезовані цикли проводять: кандидат мистецтвознавства, професор Віктор Самохвалов (кафедра оперно-симфонічного диригування), кандидат мистецтвознавства, професор Віра Сумарокова (кафедра струнно-смичкових інструментів); кандидати мистецтвознавства, доценти Ірина Чижик та Світлана Гоменюк (кафедра хорового диригування); кандидати мистецтвознавства, доценти Наталя Семенова та Володимир Романко (кафедра сольного співу); кандидати мистецтвознавства, доценти Ірина Тукова та Надія Щербакова (кафедри мідних та дерев’яних духових інструментів) та ін.

Починаючи з 1980-х років, кафедра теорії музики стає організаційним центром проведення масштабних міжнародних та всеукраїнських науково-теоретичних конференцій.

У 1999 році ініціативною групою кафедри (Ірина Коханик, Ірина Тукова, Олександр Жарков, Надія Щербакова) під керівництвом доктора мистецтвознавства, професора Віктора Москаленка було створено Українське товариство аналізу музики, яке проводить щорічні науково-практичні конференції, за результатами яких видаються збірники наукових статей.

Педагоги кафедри теорії музики, доктори та кандидати наук, здійснюють наукове керівництво магістерськими роботами студентів, кандидатськими та докторськими дисертаціями, виступають офіційними опонентами на захистах, беруть участь у роботі міжнародних наукових конференціях і симпозіумах, культурно-мистецьких проектах, майстер-класах, мають публікації у виданнях, які включені до наукометричних баз, рекомендованих МОН, зокрема Scopus або Web of Science.

У діяльності кафедри від заснування консерваторії керівні позиції часто займали відомі композитори – Борис Лятошинський (був першим завідувачем новоствореної у 1934 році кафедри теорії музики в Київській консерваторії), Лев Ревуцький (завідував кафедрою теорії музики і композиції з 1948 року), Микола Вілінський (завідував кафедрою теорії музики з 1949 року). Доктор мистецтвознавства, композитор Гліб Таранов тривалий час читав унікальний курс оркестрування, а також курси практичного оркестрування та інструментознавства. Великий творчий внесок свого часу зробила учениця Бориса Лятошинського композитор і музикознавець Ніна Матусевич (1931—1988), яка у 1972—1988 роках була деканом історико-теоретичного факультету.

З 1959 по 1963 та з 1969 по 1992 роки кафедру теорії музики очолювала видатний музикант і науковець доктор мистецтвознавства, професор Надія Горюхіна (1918—1998).

З 1992 року кафедру очолив член-кореспондент Національної академії мистецтв України, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор мистецтвознавства, професор Іван Котляревський (1941—2007).

Його наступником 2007 року став доктор мистецтвознавства, професор Ігор Пясковський (1946–2012).

З 2012 року на чолі кафедри стоїть кандидат мистецтвознавства, професор Ірина Коханик.

Всі викладачі мають науковий ступінь кандидата мистецтвознавства, 2 – вчене звання професора, 10 – доцента. На кафедрі також працюють 3 доктори наук, професори.

Науково-педагогічний склад кафедри

КОХАНИК Ірина Миколаївна

Завідувач кафедри
Професор, Кандидат мистецтвознавства

Необхідні для вступу сертифікати ЗНО

Українська мова та література

Історія України

025 музичне мистецтво

Контакти деканату

АДРЕСА м. Київ 01001,вул. Архiтектора Городецького 1-3/11
ТЕЛЕФОН, ФАКС (044) 279-68-37