Кафедра історії зарубіжної музики

Наукова школа дослідників історії зарубіжної музики почала складатися у Київській консерваторії лише у 1970-ті роки. Таке запізніле її формування було пов’язано з рядом причин. Тривалий час пильну увагу владних структур привертала наукова концепція історії і сучасного стану української музичної культури, бо вважалася ідеологічно спрямованою. Навіть ті викладачі, які у повоєнні роки спеціалізувалися на розробці курсів історії зарубіжної музики, у наукових дослідженнях зосереджувалися переважно на проблемах українського й російського мистецтва. Це було обумовлено ідеологічними утисками та репресіями 1948 року, боротьбою з буржуазним націоналізмом і космополітизмом. Жорстка централізація у галузі радянської музичної освіти передбачала створення програм з історії зарубіжної музики, підручників і навчальних посібників тільки викладачами двох провідних консерваторій СРСР – Московської та Ленінградської.

До сумнозвісної кампанії 1949 року кафедру історії зарубіжної музики, яка існувала у Київській консерваторії, очолювали Абрам Гозенпуд (1944-1946 рр.) та Маріанна Гейліг (1946-1949 рр.). Однак потім Гейліг була змушена виїхати до Саратова, де продовжувала успішно працювати. Кафедру ж у Києві розформували.

По закінченні у 1947 році аспірантури й одержанні звання кандидата мистецтвознавства до 1968 року провідним спеціалістом з історії зарубіжної музики у Київській консерваторії була Аделла Герман (1902-1991). Вона підготувала чимало учнів. Серед них – Лариса Неболюбова, яка згодом стала провідним викладачем і талановитим істориком, що вивчає проблеми зарубіжної музики.

Кафедру відновили 1989 року. Це стало можливим завдяки тому, що на той час Київська консерваторія вже мала неабиякі досягнення у галузі викладання й дослідження різноманітних питань зарубіжної музичної культури. Плідною була діяльність найстарших викладачів Інни Комарової і Людмили Каверіної.

Інна КОМАРОВА (1924-2009) працювала у консерваторії з 1961 року. Вона розробляла історичні курси, вела дослідження як науковець, перекладала оперні лібрето й вокальні тексти з німецької та французької, виступала як консультант при постановці оперних вистав, протягом багатьох років очолювала секцію педагогічної практики та читала курс методики викладання музичної літератури.

Людмила КАВЕРІНА (1931-2003), заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри – музикознавець, чия викладацька діяльність, блискучі лекції з історії зарубіжної музики визначали обличчя консерваторії, починаючи з 1960-х років. Її керівником із музикознавчої спеціальності була Онисія Шреєр-Ткаченко. Людмила Каверіна уособлювала важливу суспільну місію культуртрегера, тобто носія культури. Вона несла запал культури в широкому контексті, передаючи його всім, хто її оточував – студентам, аспірантам, колегам. Людмила Каверіна мало не першою в Україні ввела у професійний обіг ім’я велетня музики XX століття Ріхарда Штрауса. Свої ерудицію, величезний інтерес і обізнаність у літературі, театрі, образотворчому мистецтві вона передавала студентам НМАУ.

До складу новоствореної кафедри історії зарубіжної музики також увійшли викладачі наступних поколінь, які представляли київську, львівську та харківську музикознавчі школи. Одним із провідних фахівців з історії зарубіжної музики була Галина Бакаєва, яка працювала у Київській консерваторії з 1974 до 2006 року. Вихованка Леніни Єфремової, вона розробляла один із найскладніших курсів історії зарубіжної музики, що охоплював період від витоків світової музичної культури до епохи бароко і надбань віденського класицизму.

Сидять (зліва направо): О. Сакало, Л. Неболюбова, М. Черкашина-Губаренко, Т. Гнатів,
О. Корчова, О. Наумова
Стоять (зліва направо): Д. Яворський, Л. Гнатюк, М. Колотиленко, В. Жаркова, Ю.Бачинська, Д. Полячок

Юлія ГУРЕНКО закінчила Київську консерваторію у 1971 році (клас О. Малозьомової). З 1972 до початку 2007-го вона працювала у лабораторії історії української музичної культури (до 1996 р. мала назву «кабінет історії музики»), 3 1983 року вела семінари із сучасної та читала лекції з історії зарубіжної музики.

Кандидат мистецтвознавства, професор Тамара ГНАТІВ закінчила Львівську консерваторію імені Миколи Лисенка за двома спеціальностями: історія музики (клас А. Котляревського) і теорія музики (клас С. Людкевича). У Київській консерваторії працює з вересня 1970-го. їй було доручено розробку одного з найскладніших на ті часи курсів історії зарубіжної музики XX століття (спецкурс для історико-теоретичного та композиторського факультетів, а також виконавських спеціальностей). На сьогодні вона – провідний фахівець з історії зарубіжної музики XX століття, творець власної наукової школи, першовідкривач ряду забутих або ж хибно висвітлених імен, носій унікального професійного стилю, що виявляється як у ґрунтовних публікаціях, так і в неповторних усних виступах.

Наукова школа Тамари Гнатів нині представлена кількома поколіннями випускників. Із них провідне місце належить Валерії ЖАРКОВІЙ – доктору мистецтвознавства (з 2010 р.), професору.

Успішно веде викладацьку роботу на кафедрі ще одна випускниця Тамари Гнатів, кандидат мистецтвознавства, доцент Олена КОРЧОВА. У 1990 році вона закінчила Київську консерваторію та до аспірантури НМАУ прийшла 2000-го, набувши вагомого досвіду в КССМШ імені Миколи Лисенка. Через це саме їй доручили розробку сучасного курсу методики викладання музично-історичних дисциплін для студентів історико-теоретичного факультету та керівництво кафедральною секцією педагогічної практики.

За понад десять років педагогічної діяльності Олена Корчова розробила авторські курси з історії західноєвропейського музичного романтизму і зарубіжної музики XX століття для виконавських факультетів. Вона також читає спеціальний курс з історії сучасної зарубіжної музики для композиторського факультету, постійно працюючи з його студентами не тільки як викладач, але й науковий керівник магістерських досліджень.

Із вересня 1973 року працює у Київській консерваторії кандидат мистецтвознавства, професор Лариса НЕБОЛЮБОВА. В аспірантурі її науковим керівником був Арсеній Котляревський. На ті часи від молодого науковця, яка обрала темою творчість Густава Малера, потребувалися неабияка сміливість і вміння самостійно відстоювати власні судження.

У 1985 році на посаду завідувачки кафедри історії музики Київської консерваторії запросили доктора мистецтвознавства, професора Марину ЧЕРКАШИНУ-ГУБАРЕНКО. У 1989-му вона очолила новостворену кафедру історії зарубіжної музики. На той час стаж її педагогічної праці у вищих навчальних закладах становив понад чверть століття. Випускниця музикознавчого факультету Харківської консерваторії (клас Г. Тюменєвої), вона працювала там само з 1962 року. З 1967 до 1970 року була аспіранткою кафедри російської та радянської музики Московської консерваторії (клас Б. Ярустовського). У грудні 1971-го захистила кандидатську дисертацію, а в 1983-му докторську.

Із відкриттям кафедри історії зарубіжної музики Марина Романівна скерувала колектив на розробку комплексної теми, пов’язаної з історією зарубіжної опери. Оперна проблематика, включно з творчістю, виконавством і театральною практикою, досліджувалася у цілій низці кандидатських дисертацій, завершених під керівництвом Марини Черкашиної-Губаренко, а також у докторській дисертації колишнього аспіранта, а згодом докторанта кафедри Олександра Стахевича.

Як викладач Марина Романівна розробила і читає для студентів історико-теоретичного та композиторського факультетів авторський курс «Західноєвропейська опера XIX століття», для якого написала і видала у 2005 році програму. Загальна кількість захищених під її керівництвом дипломних і магістерських робіт перевищує 40.

Активною в усі ці роки є наукова діяльність Марини Черкашиної-Губаренко. Опера завжди трактується у її працях як театральний феномен, а запропонована концепція еволюції оперного мистецтва базується на розумінні взаємозумовленості композиторської творчості й виконавства. Цьому сприяє її обізнаність із музично-театральним життям України, Росії, Білорусі, Німеччини, Австрії, Італії.

Під керівництвом Марини Романівни були написані й успішно пройшли захист 7 докторських і 28 кандидатських дисертацій.

Перу Марини Черкашиної-Губаренко належать вісім монографій, понад 170 статей у наукових збірниках і журналах, значна кількість газетних публікацій. Вона є головою журі композиторської Премії імені Михайла Вериківського на найкращий твір для музичного театру, запровадженої Міністерством культури та Національною спілкою композиторів України.

На кафедрі історії зарубіжної музики зараз успішно працюють вихованці Марини Романівни – кандидати мистецтвознавства, доценти Олена Сакало, Лариса Гнатюк, Олена Наумова.

Олена САКАЛО по закінченні Харківського інституту мистецтв імені Івана Котляревського працювала у Дніпродзержинському музичному училищі, а у 1983-1989 роках була лектором-музикознавцем Миколаївської обласної філармонії. Упродовж 1989-1995 років навчалася в аспірантурі при кафедрі історії зарубіжної музики Київської консерваторії і паралельно, з 1994-го почала тут викладати.

Розробила авторські курси з історії опери й оперної драматургії для музикознавців, композиторів і факультету оперної режисури, а також написала й опублікувала програму комплексного курсу з історії музики – драматургії опери XVII – початку XIX століття для спеціальності «музична режисура». Має понад 40 публікацій у вітчизняних і зарубіжних наукових збірниках і періодичних виданнях (журналах, соціокультурних альманахах), постійно виступає з доповідями у наукових конференціях.

З 2005 року Олена Сакало очолює роботу студентського науково-творчого товариства академії. За цей час було підготовлено і проведено сім всеукраїнських молодіжних науково-творчих конференцій, у яких апробували наукові розвідки 293 студенти й аспіранти.

Лариса ГНАТЮК почала працювати на кафедрі з 2002-2003 навчального року. Окрім викладацької, веде широку редакторську діяльність.

Олена НАУМОВА одержала педагогічне навантаження на кафедрі відразу після закінчення консерваторії у 2000 році, з 2012-го – доцент. Читає лекції з історії зарубіжної музики на виконавських та історико-теоретичному факультетах, курс оперної драматургії для студентів-вокалістів і оперних режисерів, веде статистику міжнародних контактів членів кафедри.

Марина Черкашина-Губаренко,
Лариса Гнатюк,
Олена Корчова