Колонка ректора

Останні новини
від ректора Національної
музичної академії України
імені П.І.Чайковського
Рожка Володимира Івановича

Концертні зали

Малий та Великий
Концертні зали
Національної музичної академії
імені П.І. Чайковського

 

Кафедра теорії та історії культури

Кафедра теорії та історії культури створена у Національній музичній академії України 1998 року. Її роботу започаткували знані в Україні фахівці, професори Сергій Тишко й Тетяна Гуменюк. Поява кафедри була зумовлена актуальними загальнокультурними процесами, а саме - потребою інтегрування вітчизняних досягнень у галузі музичної освіти в найширшому спектрі її загальногуманітарної спрямованості до європейського освітнього простору. Кафедра стала першою структурою у вищих музичних навчальних закладах України, що синтезувала нові орієнтири вітчизняної гуманітаристики та художньо-мистецької практики. Завдання максимально наблизити найсучасніші надбання дисциплін культурологічного циклу до традиційних для НМАУ музично-теоретичних предметів, а також виробити на цій основі новітні, краще пристосовані до реалій сучасного мистецького життя форми та стратегії художньої практики, визначило й склад її колективу.


Сидять (зліва направо): Н. Жукова, Л. Корній, С. Тишко, Т. Гуменюк, М. Северинова.
Стоять (зліва направо): В. Бондарчук, М. Антошко, І. Тимченко-Бихун, І. Жданько,
Д. Садовникова, Н. Швець, л. Довга, Т. Антропова, Т. Кривошея, Г. Гадецька

Кафедра здійснює набір студентів за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями - «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Відкриття спеціальності було вкрай важливим кроком. Це остаточно виокремило та легітимізувало нову освітню сферу, довело життєдайність і перспективність синтезу загальногуманітарного та мистецького векторів, дозволило впровадити системне виховання затребуваних сучасним арт-простором фахівців, які максимально наближені до найактуальніших процесів і вимог вітчизняного та європейського художньо-мистецького процесу. Нова спеціальність, що й сьогодні перебуває у динамічному розвитку, спонукала до пошуку та розширення міждисциплінарних зв'язків між блоком фахових музичних предметів і курсами гуманітарного циклу культурологічного спрямування. Програми, скеровані на розвиток фахівця нового зразка, передбачають щільний взаємозв'язок гуманітаристики, мистецтвознавства та широкого обсягу художньої практики. Навчальні дисципліни, що забезпечують процес формування музичного культуролога, в цілому можна поділити на три напрями: дисципліни загальнокультурологічного спрямування («Культурологія», «Історія української та світової культури», «Історія світових культурологічних вчень», «Історія української і світової літератури», «Історія стилів у мистецтві», «Природа творчості як проблема культурології», «Культурологічна педагогіка вищої школи», «Історія українського образотворчого мистецтва та архітектури» та ін.); дисципліни, зосереджені на вивченні музичних процесів, пов'язані з різнобічними проявами закономірностей і властивостей музичної культури («Історія світової музичної культури», «Історія української музичної культури», «Історія слов'янських музичних культур», «Українська музична культура XX століття», «Методологія музичної культурології», «Латинська та православна літургіка», «Музична естетика як феномен музично-освітнього простору» та ін.); - дисципліни, спрямовані на безпосереднє формування та відпрацьовування специфічних практичних навичок музичного культуролога («Фортепіано як базовий музичний інструмент», «Практика з інформаційного забезпечення культурно-мистецьких заходів», «Культурологія музично-просвітницької діяльності» та ін.).

Від самого початку кафедру очолив визначний і авторитетний вітчизняний науковець, доктор мистецтвознавства, професор Сергій ТИШКО. Саме він генерував напрям, пов'язаний із музичною складовою нової спеціальності, тобто - профільні музичні дисципліни (що залишаються базовими для даної спеціальності). Вони набувають нового культурологічного змісту, а поряд із цим курси філософсько-естетичного спрямування отримують чітко визначену музично-теоретичну та музично-історичну орієнтацію. Таким чином і виникають обриси нової спеціальності - музичної культурології.

Дослідження Сергія Тишка - це численні наукові публікації: статті, монографії, методичні посібники тощо. Вони акумулюють унікальний досвід поєднання найсучасніших досягнень музикознавчої думки з найновітнішими тенденціями у галузі кроскультурних, феноменологічних та історико-стильових наукових ідей. Це, насамперед, широко відомі в Україні та за її межами монографії «Проблема национального стиля в русской опере. Глинка. Мусоргский. Римский-Корсаков» і «Странствия Глинки» (у трьох томах), а також численні наукові статті: «Християнські ідеї в музичній культурі другої половини XIX сторіччя (на матеріалі оперних концепцій М.П. Мусоргського)», «Стильовий синтез у романтичній опері («Руслан і Людмила» М.І. Глинки)», «Засоби транспортної комунікації: рефлексії музичної культури (Про деякі аспекти дослідження творчих біографій музикантів)», «До проблеми комунікаційних технологій в музичній культурі: РК доби романтизму - перші кроки», «"В меру, а не чрез меру" (Некоторые проблеми XXI века в жизни М.И. Глинки)» та інші.

Сергій Тишко впродовж багатьох років є членом Спеціалізованої вченої ради НМАУ із захисту докторських дисертацій за спеціальностями «Теорія та історія культури», «Культурологія» і «Музичне мистецтво»; був головою (1998-2002 рр.) Експертної ради з культури та мистецтва ВАК України і впродовж багатьох років членом цієї ради. Входить до численних редакційних рад провідних наукових видань, організаційних комітетів міжнародних і національних наукових конференцій, семінарів тощо. Він - науковий керівник і консультант численних магістрів, аспірантів, докторантів Особливу роль у відкритті спеціальності, її ліцензуванні та акредитації за всіма освітньо-кваліфікаційними рівнями, а також у підготовці фахівців, розробці головного вектора діяльності кафедри відіграє ректор академії - професор, доктор мистецтвознавства, народний артист України Володимир Рожок. Він є знаним ученим, автором низки монографій («Стефан Турчак: Диригент. Митець. Громадянин», «Сонячний маестро», «Музика і сучасність: Монографічні дослідження. Науково-популярні, критичні та публіцистичні твори») та чисельних наукових статей («Культурологія - музикознавство: нові аспекти дослідження», «Модернизация высшего образования в Европе: реалии и перспективи», «Музична освіта України як комунікативна система у європейському культурному процесі», «Реформування музичної освіти в контексті Болонського процесу (порівняльний аналіз)», «Геній П.І. Чайковського та українська музична культура», «Дивосвіт музики Шостаковича: до проблеми диригентської інтерпретації опери "Катерина Ізмайлова" на київській сцені», «Німецькі елементи в історії української культури і перспективи сучасних інтеркультурних зв'язків», «Пасхальна хорова асамблея-2009: здобутки і перспективи», «Традиция и зксперимент. Музыкальная режиссура в Оперной студии Києва» та ін.). Під керівництвом Володимира Рожка успішно захищено 8 кандидатських дисертацій, готуються до захисту докторські роботи.

Вагомий внесок ректора у розвиток наукової спеціальності «культурологія» пов'язаний з його діяльністю голови Експертної ради з культури та мистецтва Міністерства освіти і науки України та заступника голови Спеціалізованої вченої ради НМАУ із захисту докторських дисертацій.

До формування та викладання нових курсів і дисциплін від самого початку на кафедру були залучені знані українські фахівці - мистецтвознавці, філософи, культурологи: академік Національної академії наук України, професор, доктор філософських наук, директор Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАНУ Мирослав Попович; академік Національної академії мистецтв України, професор, доктор мистецтвознавства Ніна Герасимова-Персидська; член-кореспондент НАМУ, професор, доктор мистецтвознавства Марина Черкашина-Губаренко; доктор мистецтвознавства, професор Лідія Корній; доктори філософських наук, професори Лариса Левчук і Тетяна Гуменюк.

У реалізації філософського і музично-естетичного підґрунтя нової спеціальності провідну роль відіграє Тетяна ГУМЕНЮК - знаний в Україні та за її межами філософ, естетик, культуролог, доктор філософських наук, професор, проректор з навчальної роботи НМАУ. У своїх наукових публікаціях вона постає як яскравий, творчий дослідник найважливіших теоретичних проблем естетики та культурології, унікальний інтерпретатор явищ сучасної культури: «Феномен “сommencement de siecle” як об'єкт культурологічного аналізу. Український контекст», «Історична культурологія: естетичний вимір», «Метаморфози розуміння і функції культури на межі тисячоліть», «Філософсько-методологічні засади музичної естетики», «Музична естетика: пошук методологічної парадигми» й багато інших.

Процес становлення музичної культурології як науки та розвитку спеціальності «культурологія» сьогодні неможливо уявити без визначного науковця, доктора мистецтвознавства, професора Лідії КОРНІЙ - автора фундаментальних робіт, присвячених різним етапам розвитку вітчизняного музичного мистецтва. Серед них - масштабна «Історія української музики» у трьох томах, монографії «Українська шкільна драма і духовна музика XVII - першої половини XVIII ст.», «Болгарський наспів з рукописних нотолінійних ірмолоїв України кінця ХУІ-ХУІІ ст.» (у співавторстві з Л. Дубровіною), а також чисельні статті: «Українсько-польські музичні взаємозв'язки ХVІ-ХVІІ ст.: два напрямки дослідження проблеми», «М. Лисенко в контексті європейського Романтизму (Західна і Центральна Європи)», «Проблема національної ідентичності української музичної культури (на прикладі духовної музики)» та інші. Потужний дослідницький потенціал Лідії Корній виявився на кафедрі, зокрема, у появі першого в історії національної музичної науки та культурології підручника «Українська музична культура», написаного у співавторстві із доктором мистецтвознавства, професором Богданом Сютою - викладачем циклу теоретичних дисциплін, спеціально розробленим для студентів кафедри теорії та історії культури та адаптованим до потреб нової спеціальності.

Від початку заснування на кафедрі викладає фундатор української школи естетики та культурології, всесвітньо відомий науковець, доктор філософських наук, професор Лариса Левчук, курси якої («Природа творчості як проблема культурології», «Художня культура XX століття») пов'язані з проблемами світової і вітчизняної культури, західноєвропейської естетики, специфіки художньої творчості, динаміки розвитку сучасного мистецтва. Лариса Левчук є авторкою монографій із проблем філософії культури та мистецтва: «Інтуїтивізм і проблеми художньої творчості», «Психоаналіз і художня творчість», «Психоаналіз: від позасвідомого до втоми від свідомості», «Українська естетика: традиції та сучасний стан».

Традиції школи Сергія Тишка, Володимира Рожка, Тетяни Гуменюк, Лариси Левчук, Лідії Корній гідно продовжують їхні учні. Наразі на кафедрі плідно працює ціла низка талановитих викладачів, що відбулися як учені та сприяють безперервному розвитку досягнень відповідних наукових шкіл.

На кафедрі викладає доктор культурології, в.о. професора Наталія ЖУКОВА, коло наукових інтересів якої торкається проблем розвитку європейської і вітчизняної естетики та культурології. Вона є автором ґрунтовної монографії «Елітарність як компонент культуро-творення: досвід некласичної естетики».

Кандидат філософських наук, доцент Тетяна Кривошея - талановитий, багатогранний фахівець. Спектр її наукових зацікавлень розповсюджується на проблеми методології і теорії культури, сучасної культурологічної педагогіки.

Кандидат філософських наук, в.о. професора Леся Довга - відомий науковець у галузі української культури, зокрема, українського бароко, дослідник маловідомих сторінок давнини й сучасності. 2013 року успішно захистила докторську дисертацію.

Різнобічний фахівець - кандидат мистецтвознавства, доцент Марина Северинова унікально поєднує талант піаністки й науковця і плідно викладає на кафедрі відповідні практичні та теоретичні курси.

Успішно продовжують традиції, закладені вчителями, молоді педагоги-науковці: кандидати мистецтвознавства, старші викладачі Наталія Швець (дисципліни загальнокультурологічного і музичного напрямків); Тетяна Антропова (курси з історії української культури та з проблем української культури); Ганна Гадецька викладає авторські курси культурологічного, музичного спрямування, а також з інформаційного забезпечення культурно-мистецьких заходів і музичної журналістики на телебаченні.

Власне практичний напрям діяльності кафедри сконцентрований на усвідомленні необхідності надання студентам можливості бути безпосередніми учасниками сучасних культурно-мистецьких процесів на всіх етапах навчання. Він, без перебільшення, являє собою блискучу інновацію стратегічного значення, оскільки дозволяє членам кафедри та студентам постійно перебувати у процесі живого діалогу між академічною освітою і реальними подіями сучасного арт-простору. Провідним представником цього напряму на кафедрі є фахівець у галузі арт-менеджменту, заслужений діяч мистецтв України професор, кандидат мистецтвознавства Юрій Зільберман. Його авторські курси передбачають системне формування у студентів навичок аналізу сучасних культурно-мистецьких процесів, їхнього інформаційного супроводу, можливість застосування своїх знань на практиці, що реалізується, зокрема, у постійній участі студентів кафедри в різноманітних загальнонаціональних і міжнародних музичних акціях.

Курс із редагування та журналістики, який викладають знаний та авторитетний музикознавець, фахівець у галузі редагування наукової літератури, кандидат мистецтвознавства, в.о. професора Ірина Коханик і відомий музичний критик, кандидат мистецтвознавства, доцент Олена Дьячкова, так само має, насамперед, практичне спрямування. Розроблена спеціально для кафедри теорії та історії культури, ця навчальна дисципліна враховує особливості формування саме спеціаліста-культуролога, надаючи студентам можливість уже під час навчального процесу випробувати себе у цих складних напрямках майбутньої професії.

За роки існування кафедри її докторанти, аспіранти і пошукачі успішно захистили 12 докторських і 32 кандидатські дисертації. Усі ці дослідження різноманітні за міжгалузевою специфікою й тематикою.

Різнобічна діяльність кафедри теорії та історії культури демонструє надзвичайну актуальність музично-культурологічної сфери в системі сучасної вищої мистецької освіти в Україні та значну затребуваність таких фахівців в умовах динамічного розвитку культури суспільства.

Сергій Тишко

Обновлено 29.09.2014 06:42
You are here