Тимошенко Максим Олегович

Наказом Міністерства культури України за № 511/0/17-18 від 11 червня 2018 року виконувачем обов’язки ректора Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського призначено заслуженого діяча мистецтв України, кандидата культурології, доктора філософії, професора Максима Олеговича ТИМОШЕНКА.

Максим Олегович Тимошенко – український громадський діяч і науковець-культуролог, президент Міжнародної суспільно-патріотичної фундації «Дні України»; президент екологічної національної організації «Зелений Хрест» («Green Cross» Ukraine) в Україні[3], член ради директорів Міжнародного Зеленого Хреста (з жовтня 2017), Посол Миру. Професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Заслужений діяч мистецтв України.
У 1990 — закінчив Київську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат імені М. В. Лисенка по спеціальності хорове диригування (клас Виноградової Е. О., Мисько В.І.);
У 1991 році — вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого(викладач – Заболотна В.І.);
У 1994 році — вступив до Київський національного економічного університету;
У 1996 році — присвоєно кваліфікацію магістра «Ділового адміністрування» (Київський національний економічний університет).
У 2012 році отримав другу вищу освіту в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв.
У 1991—1992 — завідувач зовнішньоекономічними відділом Київського фонду культури;
1992—1993 — директор Київського фонду культури;
1993—1997 — Голова правління АКБ «Незалежність»;
з 1997 — голова правління Міжнародного благодійного фонду «Духовна спадщина» (з 2003 — почесний голова);
1999—2000 — лінгвістичний центр «Berlitz Miami», США;
2003—2014 — працював в апараті Верховної Ради України;
з 2006 — президент Міжнародної суспільно-патріотичної фундації «Дні України»[6];
з 2007 — старший викладач кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;
у 2012 — захистив дисертацію на тему: «Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен» та отримав наукову ступінь кандидат культурології, доктор філософії;
з 2012 — президент екологічної національної організації «Зелений Хрест» («Green Cross» Ukraine) в Україні;
з 2013 — на посаді доцента Кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;
у 2013 — обраний дійсним членом Української технологічної Академії по відділенню «Екологія» з присвоєнням звання Академіка;
з 2014 — професор Кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;
з 2014 — Обраний дійсним членом Української академії наук;
з 2015 — професор Кафедри менеджменту соціокультурної діяльності та зовнішньокультурних зв’язків в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв[4];
з 2016 — професор Кафедри Арт-менеджменту та івент технологій[7].
2 жовтня 2017 обраний членом ради директорів Міжнародного Зеленого Хреста — екологічної організації при ООН[8];
З 3 січня 2018 року — Проректор з міжнародних зв’язків Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
З 11 червня 2018 року – в.о. ректора Національної музичної академії України імені Петра Чайковського
Автор понад 20 публікацій з своєї наукової спеціальності (культурології) в академічних збірниках і періодиці. Зокрема, це провідні видання з культурології, затверджені ВАК України: «Культура і сучасність», «Актуальні проблеми теорії, історії та практики художньої культури», «Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв» (нині «Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв»)
Учасник наукових конференцій. У 2012 захистив дисертацію на тему «Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен» і отримав науковий ступінь кандидата культурології та доктора філософії.
Співавтор академічної 5-томної «Української етнокультурологічної енциклопедії» (2013). Співавтор «Української енциклопедії етномистецтвознавства і етнокультурології» (2014) в 5-ти томах. Обидва п’ятитомника випущені під егідою Національної академії мистецтв України та Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Це єдині в Україні академічні енциклопедичні видання з культурології.
Автор підручника «Міжнародні гуманітарні стратегії: теорія і практика.», затвердженого Міністерством освіти і науки України як підручник для вищих навчальних закладів.
Рішенням вченої ради Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв від 20 квітня 2017 року (протокол № 12) та Рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти і науки від 27 квітня 2017 року (АП № 000082) присвоєно вчене звання професора.
Відзнаки
• орден „За заслуги“ ІІІ ступеня (Указ Президента України від 20.01.2006, № 40/2006 „Про відзначення державними нагородами“);
• „Посол миру“ — удостоєний 2005 під час спільної конференції Всесвітньої федерації миру і Української ради миру;
• почесна відзнака Міністерства культури та мистецтв України — указ № 513 від 16.07.2003;
• орден „Христа Спасителя“ — указ № 50 УПЦ від 15.05.2001;
• Подяка Київського міського голови (24.06.2003, № 14561);
• спеціальна премією „За значний внесок у впровадження позитивного іміджу України у світі“ загальнонаціональної програми „Людина року“ (2005);
• Заслужений діяч мистецтв України (Указ Президента № 27/2015 від 22.01.2015 „Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України“);
• Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня (Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України від 04.06.2015 № 4404);
• Пам’ятний орден до 30-річчя аварії на Чорнобильскій АЕС „За мужність“ — за співпрацю та допомогу в Україні (25.04.2016, Виконавчий комітет Славутицької міської ради);
• Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ-го ступеня (Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України від 01.06.2016 № 623);
• Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого I-го ступеня (Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України від 17.01.2017 № 152);
• Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти».

http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?project=nued4&id=1645

http://logos-ukraine.com.ua/project/index.php?id=1008&project=piued2

http://who-is-who.ua/news/timoshenko-maxim-olegovich.pdf

https://nakkkim.edu.ua/timoshenko-maksim-olegovich

https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Тимошенко_Максим_Олегович

https://ru.m.wikipedia.org/wiki/Тимошенко,_Максим_Олегович