СИЛАБУСИ
ОК 18 Спеціальний інструмент (фах) силабус
СИЛАБУСИ
ОК 10 Підготовка виконавської програми (фах) силабус
ОК 13 Підготовка магістерської наукової роботи силабус
У 1868 році в Києві відкрилася перша спеціальна музична школа, яку згодом реорганізували у музичне училище. Його фортепіанні класи очолили учні славетного Теодора Лешетицького: видатний піаніст і педагог, композитор, згодом професор і фактично перший директор Київської консерваторії Володимир Пухальський і піаніст, композитор і диригент, володар Великої срібної медалі Петербузької консерваторії Григорій Ходоровський-Мороз (1853-1927). Саме ці яскраві постаті заклали фундамент київської професійної школи фортепіанного мистецтва.
Коли у 1913 році на базі музичного училища було створено Київську консерваторію, до складу викладачів фортепіанного класу запросили Григорія Беклемішева, а трохи пізніше - Фелікса Блюменфельда і Генріха Нейгауза. Надзвичайно високий рівень майстерності київських професорів позначився на успіхах їхніх учнів.
Серед випускників фортепіанних класів 1920-х років слід назвати учня Володимира Пухальського та Фелікса Блюменфельда геніального Володимира Горовиця (1903-1989), видатних піаністів XX століття Сімона Барера (1896-1951) та Валентину Стешенко-Куфтіну (1904-1953), засновницю унікальної фортепіанної школи Анну Карпеко-Артоболевську (1905-1988), учасницю одного з усесвітньо відомих фортепіанних дуетів «Угопвку&ВаЬіп», ученицю Костянтина Михайлова та Артура Шнабеля, професора Клівлендського інституту музики Вікторію Вронську (1909-1992), визнаного історика й теоретика фортепіанного виконавства Григорія Когана (1901-1979), майбутніх професорів Київської консерваторії Арнольда Янкелевича і Євгена Сливака, професора Ленінградської консерваторії Віру Разумовську (1904-1967), професора Київської, Алма-Атинської і Новосибірської консерваторій Матвія Гозенпуда.
Визначною подією київського музичного життя 1920-х стали «Музично-історичні демонстрації» Григорія Беклемішева. У 1927 році побачила світ перша в Україні «Теорія піанізму», написана тео¬ретиком фортепіанного мистецтва, учнем Володимира Пухальського і Сергія Танєєва, професором Віктором Івановським (1885-1943).
У 1930-ті роки досягнення київської фортепіанної школи були пов’язані з учнем Григорія Беклемішева Абрамом Луфером і молодими талановитими піаністами, лауреатами всесоюзних конкурсів Левом Вайнтраубом, Вадимом Кіпою (1912-1968) та Емілем Гуревичем (1913-1982).
Хоча Друга світова війна розкидала українських піаністів по всьому світу, традиції київської фортепіанної школи збереглися й продовжилися. Повоєнна діяльність професорів фортепіанного факультету завідувача кафедри у 1934-1961 роках Костянтина Михайлова, Арнольда Янкелевича (серед учнів - Л. Вайнтрауб, А. Рощина, Н. Вітте, 3. Йовенко, Г. Поляк та ін.), декана фортепіанного факультету, пер¬шого виконавця творів Левка Ревуцького та Віктора Косенка Євгена Сливака (учні - Р. Тамаркіна, В. Селівохін, В. Сагайдачний, А. Рощина, Д. Юделевич, К. Шамаєва), ректора консерваторії, заслуженого діяча мистецтв УРСР Абрама Луфера (серед найвідоміших студентів М. Бялик, Т. Гольдфарб, В. Кіпа, А. Лисенко, С. Дайч, І. Шамо) - сприяла не тільки збереженню традицій корифеїв, але й подальшому розвиткові українського фортепіанного мистецтва.
Новий етап в історії київської фортепіанної школи пов’язаний з іменами Володимира Нільсена (1910-1998), Тетяни Кравченко (1916-2003), Всеволода Топіліна (1908-1970). Запрошені до Київської консерваторії у 1950-х роках, ці майстри виховали не одне по¬коління піаністів.
З 1961-го кафедру спеціального фортепіано очолив видатний музикант, заслужений діяч мистецтв Росії Олександр Александров (1927-2004). Серед його учнів - Віктор Клин, В’ячеслав Новиков, Ольга Ліфоренко, Олег Полянський, Оксана Рапіта, Наталія Толпиго-Русіна, Сергій Скринченко, Валерій Сагайдачний, Лариса Деордієва, Тетяна Рощина.
1965 року в зв’язку зі збільшенням контингенту студентів на фортепіанному факультеті було утворено дві кафедри спеціального фортепіано - № 1 і № 2.
У різні роки кафедру спеціального фортепіано № 1 очолювали: Всеволод Топілін (серед його вихованців - В. Новиков, М. Степаненко, І. Гусєв, М. Легоцький, С. Шабалтіна, В. Муравський, О. Вітовський); учень Костянтина Михайлова, кандидат мистецтвознавства, винахідник у галузі фортепіанної механіки Лев Вайнтрауб (його студенти, зокрема, - В. Гончаренко, Ю. Кот, Й. Ельгісер); вихованець Регіни Горовиць та Абрама Лунца, лауреат всеукраїнського і всесоюзного конкурсів Олександр Снєгірьов (1930-2003) (найвідоміші учні - Н. Золотих, Г. Блажкевич-Брилинська, О. Здоренко, О. Зайцева).
У 1960-1980-ті роки на кафедрі працювали: лауреат першої премії Всесвітнього фестивалю молоді та студентів у Берліні (1951 р.), заслужений артист України, декан фортепіанного факультету (1971-1984 рр.), професор Віталій Сєчкін (1927-1988), вихованець Лева Власенка, лауреат першої премії Міжнародного конкурсу піаністів Ференца Ліста - Бели Бартока в Будапешті (1971 р.), заслужений артист України, у майбутньому художній керівник проектів Українського інституту Америки Микола Сук, учень Володимира Нільсена та Олександра Александрова, лауреат першої премії Міжреспубліканського конкурсу піаністів у Львові (1960 р.), володар Медалі Йоганна Себастьяна Баха (Лейпциг, 1976 р.) Сергій Скринченко (1940-1988), лауреат Міжнародного конкурсу імені Маргерит Лонг і Жака Тібо в Парижі, соліст Київської філармонії Володимир Винницький.
Протягом 1970-2000-х років на кафедрі плідно працювали піаністи-педагоги Алла Задерацька, кандидат мистецтвознавства й декан фортепіанного факультету (1992-1996 рр.) Жанна Аністратенко-Хурсіна (1938-1996), кандидат мистецтвознавства, професор Варшавського університету музики імені Фридерика Шопена Людмила Касьяненко, віце-президент Міжнародної асоціації діячів естетичного виховання дітей та молоді, професор Андрій Корженевський (1938-2013).
Від 1996 року кафедру очолює композитор і піаніст, народний артист України, заслужений діяч мистецтв України та Росії, кандидат мистецтвознавства, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня, професор Михайло Степаненко. Вихованець Володимира Нільсена та Всеволода Топіліна, Бориса Лятошинського й Андрія Штогарснка, відомий громадський діяч (у 1991 р. співголова Спілки композиторів СРСР, у 1992-2005 рр. голова Національної спілки композито¬рів України), член журі багатьох міжнародних музичних конкурсів (імені М. Лисенка, В. Горовиця, А. Караманова, В. Віардо), один із найвизначніших дослідників історії фортепіанного мистецтва України (знайшов, відредагував і оприлюднив твори Д. Бортнянського, М. Березовського, М. Лисенка та інших українських композиторів), автор численних творів різних жанрів, видатний педагог створив на кафедрі спеціального фортепіано № 1 сприятливі умови для всебічного розвитку творчого потенціалу її педагогів і студентів.
Сьогодні на кафедрі працюють провідні сучасні українські виконавці й педагоги. Так, учениця Марії Старкової, Людмили Гінзбург, Якова Зака й Віталія Сєчкіна, лауреат першої премії Українського конкурсу піаністів імені Миколи Лисенка (1963 р.), професор Людмила Марцевич здійснила понад 7000 виступів, грала соло та у супроводі оркестрів, в ансамблях із видатними музикантами й диригентами (Н. Рахлін, С. Турчак, Ф. Глущенко, І. Блажков, В. Гнєдаш, В. Сіренко), не раз гастролювала у Франції, Німеччині, Норвегії, Словаччині, Іспанії, Кореї, Польщі, США, країнах СНД. Її вихованці працюють в Україні та за кордоном.
Заслужена артистка України Алла Кащенко поєднує у виконавсько-педагогічній діяльності традиції київської фортепіанної школи (її вчителями були М. Степаненко, В. Сєчкін та О. Александров) із найкращими здобутками французького піанізму (Е. Едсік і Ж. Мутьє). Географія творчих подорожей піаністки - від Нью-Йорка до Гонконга. Вона записала компакт-диски з творами Баха, Франка, Шопена, Дебюссі, Шостаковича, Бсрга, Скрябіна, Степаненка. Багато її випускників концертують і викладають у різних країнах світу. Серед них - лауреати міжнародних конкурсів Євгенія Дудорова, Максим Забара, Павло Лисий, Вероніка Строчан.
Наталія Толпиго-Русіна (вихованка О. Александрова), заслужена артистка України, здобула визнання на Всеукраїнському кон¬курсі імені Миколи Лисенка 1974 року (перша премія). Виступає з концертами в Україні, Росії, США, Франції, Німеччині, проводить майстер-класи, записує компакт-диски. Серед її партнерів - Вадим Червов, Ольга Пархоменко, В’ячеслав Новиков, Сергій Скринченко, Ольга Дмитренко, Олексій Гуляницький, Володимир Кожухар, Ігор Блажков, Ісаак Паїн, Ігор Андрієвський. Чимало студентів мисткиніздобули призові місця на міжнародних конкурсах: Олексій Іванченко, Олексій Улітін, Євгенія Єрмачкова, Роман Басюк.
Від 2011 року посаду декана фортепіанного факультету обіймає учень Тетяни Кравченко та Євгена Ржанова, професор, заслужений артист України Олександр Лисоконь. Багатогранний музикант, він багато років працював у Державній хоровій капелі «Думка», а згодом створив камерний хор «Київ» при Театрі на Подолі, який став лауреатом Міжнародного конкурсу хорових колективів імені Роберта Шумана в Німеччині (м. Цвіккау). У 1993 році Олександра Лисоконя за¬просили до вокального секстету «М22ЕХ» як аранжувальника. Його перу належить основна частина репертуару ансамблю. Музикант веде активну й насичену педагогічну та громадську діяльність.
Понад 150 випускників виховала професор, декан фортепіанного факультету НМАУ (1996-2005 рр.), лауреат Національного конкурсу Білорусі Ія Павлова. Педагог поєднує традиції мінської, київської і московської фортепіанних шкіл (професори В. Епштейн, В. Шацький, Т. Кравченко та Я. Мільштейн). Серед її випускників - заслужений діяч мистецтв України, директор КССМШ імені Миколи Лисенка Валентин Шерстюк, лауреати Премії імені Левка Ревуцького Олег Безбородько та Євген Громов, доцент НМАУ Анжела Фандєєва, лауреат 14-ти міжнародних конкурсів Чжай Ші, лауреати міжнародних конкурсів Євгенія Харченко, Олексій Беглєцов, Маріанна Соломко, Марія Кирилова, Григорій Мокрицький, Галина Маленко, Цзянь Фан. Чимало колишніх студентів її Павлової працюють у музично-навчальних закладах України, США, Італії, Франції, Німеччини, Бельгії, Китаю, Чехії, В’єтнаму, Куби. Вона є головою журі міжнародних конкурсів піаністів «XXI Сепіигу Агі» в Італії, Австрії, Данії, Греції, конкурсів «Перлина Криму», «Чернігів скликає таланти», імені Фридерика Іііопена (Дніпропетровськ). Плідну працю професора було відзначено подякою Кабінету Міністрів України та грамотою Польського уряду.
Понад 350 сольних концертів дала професор, лауреат Всеукраїнського конкурсу імені Миколи Лисенка (1974 р.) Ольга Ковальова. У 1976-1991 роках вона гастролювала в Україні, Росії, Німеччині, Польщі, Югославії, співпрацювала в ансамблі з Вадимом Червовим, Олексієм Гороховим, Сергієм Кулаковим. Учениця й продовжувачка традицій Тетяни Кравченко, вона виховала сім лауреатів міжнародних конкурсів, проводить майстер-класи в Україні, Польщі, Південній Кореї, має багато фондових записів на Українському радіо та телебаченні.
Усесвітньо відома навчально-методична діяльність учениці Всеволода Воробйова, професора, заслуженого працівника культури України Наталії Гриднєвої. Вона послідовно закладала професіональний фундамент у становленні цілої плеяди концертуючих нині піаністів, таких як Олексій Гринюк, Михайло Данчснко, Олександр Гринюк, Олексій Стукаленко, Андрій Ярошинський, Вадим Холоденко, Олександр Поляков, Алія Акбергенова. Значною подією у музичному житті країни стала видана професором перша за часів незалежності ілюстрована школа гри на фортепіано, до котрої увійшли взірці світової та вітчизняної фортепіанної музики для дітей.
Автором ряду ґрунтовних праць, присвячених проблемам інтерпретації та інтонування, є доцент НМАУ, вихованка Аріадни Лисенко і Всеволода Топіліна, доцент Наталія Лисенко.
Провідним інтерпретатором сучасної української музики є лауреат і дипломант міжнародних конкурсів, стипендіат урядів України та Швейцарії, кандидат мистецтвознавства, доцент Олег Безбородько. Піаніст здійснив понад 100 світових і національних прем’єр творів українських і зарубіжних композиторів, виступав соло, у супроводі оркестру та в складі камерного ансамблю в багатьох містах України, а також у Швейцарії, Великій Британії, Франції, Канаді, США, Польщі, Росії, Естонії, Кубі. Тривалий час він удосконалював майстерність у Швейцарії (клас професора С. Деферн) і на майстер-класах видатних піаністів Пауля Бадура-Скоди, Норми Фішер, Чарльза Розена, Наума Штаркмана.
Окрім виконавської, музикознавчої та педагогічної діяльності, Олег Безбородько активно займається композицією, є членом Національної спілки композиторів України. Його твори виконувалися в Україні, США, Швейцарії, Великій Британії, Китаї, Німеччині, Голландії, Данії, Греції, Росії, Франції, Португалії, Польщі, Литві, Туреччині, друкувалися в Німеччині та Україні.
Веде активну виконавську діяльність іще одна вихованка її Павлової, дипломант багатьох міжнародних і національних конкурсів як найкращий концертмейстер, доцент Анжела Фандєєва. Її випускники працюють у музичних закладах України, США, Південної Кореї, Китаю, Швейцарії.
Постійно виступає соло, провадить велику науково-методичну роботу доцент Наталя Борисенко (учениця Г. Непорожньої, Л. Марцевич та І. Рябова). Разом з Анжелою Фандєєвою піаністка утворила фортепіанний дует, регулярні виступи якого у Малому залі НМАУ здобули неабияку популярність серед шанувальників фортепіанного мистецтва. Дует гастролює у різних містах України, є лауреатом міжнародного конкурсу у Краснодарі (Росія).
Лауреатом багатьох міжнародних конкурсів є вихованка Ігоря Рябова, старший викладач кафедри, кандидат мистецтвознавства Аліна Романова. Піаністка концертує у найпрестижніших залах України й за кордоном (Росія, Англія, Іспанія), виступає як в ансамблі (фортепіанний дует з А. Ляховичем), так і з великими сольними програмами.
Про чималий потенціал старшого викладача, вихованки Михайла Степаненка Ольги Савайтан свідчать її виконавські успіхи (премії на конкурсах імені С. Прокоф’єва, А. Караманова, В. Крайнєва та Г. Нейгауза). Піаністка постійно виступає соло і з оркестром, має Почесну грамоту Президії Верховної Ради України.
Особливу й важливу сторінку в історії та сьогоденні НМАУ займає органний клас кафедри, яким керує заслужений діяч мистецтв України, професор Галина Булибенко.
Незважаючи на те, що на кафедрі спеціального фортепіано № 1 викладають представники різних поколінь, виконавських і педагогічних шкіл, усіх об’єднує високий професіоналізм, відповідальне ставлення до учнів, майбутніх представників українського фортепіанного мистецтва.
Освітній ступінь «Бакалавр
Виконавська практика
Педагогічна практика
Методика викладання гри на фортепіано
Спеціальний інструмент (фах)
Фортепіанний ансамбль
Освітній ступінь «Магістр»
Виконавська (концертна) практика
Педагогічна практика
Методологія наукових досліджень
Підготовка магістерської виконавської програми (фах)
Підготовка магістерської наукової роботи
