Центр музичної україністики

Початок літопису Центру музичної україністики імені Героя України М.М. Скорика (далі – Центр музичної україністики) датується груднем 1995 року, коли рішенням Постанови ради НМАУ ім. П.І.Чайковського було утворено «Міжкафедральний координаційний центр з проблем розвитку української музичної культури, педагогіки та виховання» (http://knmau.com.ua/nauka/tsentr-muzichnoyi-ukrayinistiki/), який очолив Іван Федорович Ляшенко, тоді проректор, завідувач кафедри історії української музики. Відтак, ухваленим рішенням керівництва Академії на її базі було започатковано створення і розвиток потужного середовища передових музичних, мистецьких, наукових та освітніх ідей, творчих проєктів ,що становлять ціннісні надбання національної музичної культури.

Як відомо з історії Академії, І. Ф. Ляшенко розробив програму, пов’язану з «концепцією гуманізації та гуманітаризації національної освіти» (Українське музикознавство , вип.28.), яка вже завдяки зусиллям ректора академії, професора О. С. Тимошенка була зреалізована у заснування ним «Міжкафедрального координаційного центру з проблем розвитку української музичної культури, педагогіки та виховання».

Новостворений Центр мав на меті формування мистецької і наукової еліти українського суспільства, був учасником процесів творення європейської наукової мистецтвознавчої думки. У початковому складі діяли провідні науковці, професори та доценти академії, що свідчить про високий інтелектуальний потенціал та професійний підхід до розв’язання тих проблемних питань, якими опікувався Центр.

У 1999 році за ініціативи ректора академії, професора О. С. Тимошенка Центр музичної україністики, який очолив академік, Народний артист України, композитор, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, тогочасний завідувач кафедри історії української музики, Герой України, професор Мирослав Михайлович Скорик, продовжив свою роботу .

Відтоді Центр музичної україністики, діючи спільно з колективом кафедри, яку сьогодні очолює доктор мистецтвознавства, професор, заслужена працівниця освіти України Маріанна Давидівна Копиця, здійснює значну роботу, що охоплює різні вектори діяльності Центру, серед яких окремо слід відзначити наступні:

– Презентації наукових робіт: «Українська художня культура – навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за редакцією І.Ф. Ляшенка», Музична культура Галичина (перша половина ХІХ – друга половина ХХ ст.) – монографія Мирона Черепанина (1997р.)

– Науково-практична конференція «Українське кобзарство в музичному світі: традиції і сучасність» (1997р.);

– наукова конференція «Українська та світова музична культура: сучасний погляд» (Київ, 29-30 вересня 2003 р.);

– XIV Міжнародний фестиваль «КИЇВ МУЗИК ФЕСТ’2003». Назустріч 90-річчю НМАУ ім. П. І. Чайковського (2003);

– щорічні конференції до 100-річчя київської консерваторії (2010 р., 2011 р., 2012 р., 2014 р.);

– Святкування 100-річчя від дня народження М.І. Вериківського та В. С. Косенка;

– Міжнародна наукова конференція «Степан Дегтярьов та його сучасники: музичний класицизм у Східній Європі (до 250 річчя від дня народження С. Дегтярьова)» та концерт з творів майстра в рамках VIII Міжнародної Пасхальної Асамблеї «Духовність єднає Україну» (2016) і багато іншого.

У 2017 році з ініціативи професора, завідувача кафедри Мирослава Скорика, доктора мистецтвознавства, професора, Маріанни Давидівни Копиці та професорсько-викладацького колективу кафедри була заснована Міжнародна науково-практична конференція «Україна. Європа. Світ. Історія та імена в культурно-мистецьких рефлексіях». Основними тематичними напрямами конференції є:

– Українська музична культура: історія і сучасність;

– Проблеми етномузикології: історичні, жанрові, стильові аспекти.

У 2020 році Центр музичної україністики було присвоєно ім’я Героя України М. М. Скорика.

Центр музичної україністики реалізує курс на розробку, узагальнення та координацію стратегічних напрямів і програм музичної культури України.

Свою місію Центр вбачає у морально-духовному збагаченні українського суспільства в галузі національного й світового музичного мистецтва на засадах консолідації інтелектуального потенціалу професорсько-викладацького складу НМАУ ім. П.І. Чайковського, викладачів вітчизняних та зарубіжних закладів вищої освіти, науковців з різних сфер гуманітаристики, видатних діячів світової культури, представників української діаспори тощо.

Реалізація місії Центру передбачає проведення різноманітних заходів (конференцій, семінарів, концертів, etc.), проєктну діяльність, підготовку наукових видань, і сукупно здійснюється за трьома напрямами: науково-дослідницьким, культурно-проєктним та музично-просвітницьким.

Реалізація місії та завдань Центру музичної україністики покладена на науково-інформаційний відділ НМАУ ім. П.І. Чайковського.

Сьогодні Центр музичної україністики імені Героя України М. М. Скорика продовжує традиції, закладені І.Ф.Ляшенком, координує наукову та творчу роботу виконавських кафедр академії, спрямовує свої зусилля на організацію спільних конференцій, круглих столів, симпозіумів, вебінарів, конкурсів. За роки плідної співпраці з кафедрою теорії та історії культури, кафедрою історії української музики та музичної фольклористики, кафедрою історії світової музики, кафедрою теорії та історії музичного виконавства, кафедрою теорії музики, кафедрою старовинної музики та Лабораторією музично-інформаційних технологій НМАУ імені П.І.Чайковського, наукова діяльність Центру розширилася та збагатилася неоціненним досвідом та багатьма новими проектами.

На даний час діяльність Центру музичної україністики першочергово спрямована на реалізацію двох довгострокових проєктів:

 Науковий журнал «Українське музикознавство»;

 Міжнародна науково-практична конференція «Україна. Європа. Світ».

Науковий журнал «Українське музикознавство» присвячений актуальним питанням музикознавства, осмисленню закономірностей і тенденцій формування українського національного культурно-мистецького простору; дослідженням проблем розвитку вітчизняної музичної культури минулого і сучасного в теоретичній, історичній та практичній площинах; інтерпретаційним аспектам музичної творчості; особливостям інтеграції української музичної культури і мистецтва у європейський і світовий простір; окремим питанням зарубіжного та українського виконавства в контексті музикознавства. Рішенням Атестаційної колегії Міністерства (наказ МОН №886 від 02.07.2020) науковий журнал «Українське музикознавство» включено до Переліку наукових фахових видань України категорії «Б» в галузі мистецтвознавства.

Посилання на сайт видання

Міжнародна науково-практична конференція «Україна. Європа. Світ. Історія та імена в культурно-мистецьких рефлексіях» була заснована у 2017 році з ініціативи директора Центру музичної україністики професора, завідувача кафедри історії світової музики, Скорика Мирослава Михайловича. Основними тематичними напрямами конференції є:

– Українська музична культура: історія і сучасність;

– Проблеми етномузикології: історичні, жанрові, стильові аспекти.

За чотири роки існування з 2017 по 2020 роки взяли участь 459 доповідачів з 14 країн світу (включно з Україною): Україна, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Іран, Канада, Китай, Литва, Нідерланди, Польща, Росія, США, Туреччина, Франція.

• 2017

Загальна кількість учасників – 173 з 9 країн світу (Україна, Азербайджан, Грузія, Литва, Нідерланди, Польща, Росія, США, Туреччина).

• 2018

Загальна кількість учасників – 86 з 5 країн світу (Україна, Білорусь, Литва, Польща, США).

• 2019

Загальна кількість учасників – 88 з 2 країн світу (Україна, Польща).

• 2020

Загальна кількість учасників – 112 з 9 країн світу (Україна, Білорусь, Іран, Канада, Китай, Литва, Росія, США, Франція).

Центр музичної україністики імені Героя України М. М. Скорика активно співпрацює з низкою освітніх, науково-дослідних організацій та установ, серед яких:

– Центр гуманітарної освіти НАН України;

– Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН;

– Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського;

– Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової;

Львівська національна музична академія імені М.В.Лисенка;

– Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького;

– Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова;

– Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського;

– Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка;

– Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя;

– Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка.