ЧИЖИК Ірина Олексіївна

Професор кафедри теорії музики, кандидат мистецтвознавства. Народилася у 1946 році у родині військовослужбовця (Чижика Олексія Івановича) та вчительки (Бакути Тетяни Матвіївни). Музичну освіту отримала у музичних школах міст Ташкента та Ленінграда (Санкт-Петербургу). У 1965 році закінчила із золотою медаллю спеціальну музичну школу одинадцяти років навчання при державній Ленінградській консерваторії імені М.А.Римського-Корсакова у класі з фаху Шапиро-Кнайфель М.В. та вступила до Ленінградської державної консерваторії.

Серед викладачів, у яких пощастило вчитися у консерваторії, були: М.Г.Привано – однодумець та співавтор видатного науковця Ю.М.Тюліна у розробці теоретичних основ учень про гармонію та музичну форму, у впровадженні системного підходу як у наукову, так і у педагогічну діяльність; А.Л.Островський – зачинатель стильового напряму у вихованні професійного музичного слуху; М.Д.Успенський – автор фундаментальної музично-історичної праці про стародавню вітчизняну гимнографію; М.К.Михайлов, відомий науковими дослідженнями з проблем музичного стилю; П.О.Вульфіус – автор тонкої та глибокої монографії про Ф.Шуберта, представник Петербурзької музично-історичної школи, який, як учень Р.І.Грубера – засновника цієї школи, виховував студентів в найкращих її традиціях; та інші. Але головним вчителем протягом усіх років навчання у консерваторії (з дисциплін гармонії, аналізу музичних творів, з третього курсу – фаху) була Т.С.Бершадська, відома вагомим та суттєвим науковим внеском у загальну теорію лада. Під її науковим керівництвом виконала та захистила дипломну роботу (рецензент роботи К.О.Ручьєвська, голова державної комісїї Г.П.Таранов). У 1970 році закінчила навчання у консерваторії із дипломом з відзнакою та рекомендацією до вступу у аспірантуру. Від вступу відмовилася та почала самостійну професійну діяльність у музичному училищі м. Петрозаводська як викладач музично-теоретичних дисциплін на музично-теоретичному та фортепіанному відділеннях.

У 1975 році вступила до аспірантури Київської державної консерваторії імені П.І.Чайковського до класу Н.О.Герасимової-Персидської, однієї з провідних науковців України, яка власними розшифровками старовинних рукописів відродила та повернула до життя значний пласт духовної культури нашої країни – партесні твори. Під науковим керівництвом Ніни Олександрівни виконала та захистила у 1982 році кандидатську дисертацію. З 1980 року почала працювати у Київській державній консерваторії як викладач музично-теоретичних дисциплін та зосередилася, власне, на викладацькій та науковій діяльності. Як викладач працювала майже на усіх факультетах консерваторії (а, згодом, – Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського), як науковець постійно бере участь у наукових та науково-практичних симпозіумах, конференціях. Також у вісімдесятих роках минулого століття разом із О.С.Зінькевич була науковим керівником студентського наукового товариства історико-теоретичного факультету, силами якого щорічно готувалися та проводилися студентські конференції і, крім того було організовано та проведено вузівський фестиваль-конкурс, у межах якого відбувся концерт, конкурс імпровізації фуги та Круглий стіл. У програмі концерту були твори студентів композиторського факультету, виконавцями яких були студенти різних факультетів (солісти та камерні колективи, зокрема камерний хор під орудою студента другого курсу Е.Сокача); рецензентами подій фестивалю були також студенти (історико-теоретичного факультету). Усі твори, виконання та рецензії брали участь у відповідних конкурсах, а рішення про переможців журі складало на основі анкет-опитувань, які були роздані слухачам. На засіданні Круглого столу обговорювались питання, пов’язані із подіями фестивалю, та відбулося нагородження переможців конкурсів. На громадських началах протягом майже десяти років проводила регулярні заняття із групою шанувальників знаменного розспіву з практики співу «по крюках».

У викладацькій діяльності є прихильницею історико-стильового напряму професійного музичного виховання, усі заняття, як групові, так і індивідуальні проводяться винятково на художньому матеріалі. Найповніше це спрямування реалізоване у авторському трирічному комплексному курсі музично-теоретичних дисциплін для диригентів-хоровиків, який викладається вже багато років, проте не є застиглим, але постійно коректується, оновлюється, збагачується новими матеріалами (художніми, науково-теоретичними, методичними). Комплекс складається з дисциплін: гармонії, поліфонії, аналізу музичних творів та сольфеджіо, та охоплює музичні стилі від Середньовіччя по ХХ століття. Протягом кількох років у межах курсу поліфонії для історико-теоретичного факультету проводився десятигодинний унікальний курс монодії (він є також часткою вище згаданого комплексного курсу). Для студентів-музикознавців був проведений курс «Проблемні питання поліфонічного аналізу».

Під науковим керівництвом Чижик І.О. виконано та захищено більше двадцяти дипломних робіт студентів історико-теоретичного та диригентсько-хорового факультетів. Захищено також три кандидатських дисертації. Перша з них, дисертація Прилепи О.П. «Функції музичного тексту у втіленні канонічного змісту Богородичних піснеспівів у традиції богослужбового співу Києво-Печерської лаври» є першим музично-теоретичним дослідженням вітчизняного монодичного співу і містить музичний словник його поспівок, що є вагомим науковим відкриттям. Праця О.В.Шадріної-Личак «Безтактова прелюдія як репрезентант францюзького клавесинного стилю XVII – початку XVIII століття» об’єднала у собі історико-стильове, музично-теоретичне та виконавське дослідження і з комплексною повнотою розкрило зміст майже невідомого у нашій країні явища безтактової прелюдії як феномену культури Бароко, фактично, знищило «білу пляму». Робота Даньшиної Н.В. (Наталії Хмілевської) «Специфіка виконання ренесансної вокальної музики в умовах вітчизняної хорової практики», яка створена на засадах особистого досвіду дослідниці у освоєнні практики історично орієнтованого виконавства, відкрила у нашій країні шлях науково обґрунтованого засвоєння та розвитку цього напряму.

Серед учнів Чижик І.О., які пройшли навчання у історико-стильовому комплексі музично-теоретичних дисциплін, відомий талановитий композитор С.І.Луньов, член Спілки композиторів України, лауреат Всеукраїнського конкурсу молодих композиторів ім. С.В.Рахманінова, Всеукраїнського конкурсу «Gradus ad Parnassum», Лауреат премій ім. Л.М.Ревуцького, ім. Б.М.Лятошинського, ім. М.І.Веріківського, автор музичного перформанса WITNESS, який здобув «Бронзового льва» на Міжнародному фестівалі творчества «Канські льви», викладач кафедри музично-інформаційних технологій НМАУ; видатний хоровий диригент О.Л.Тарасенко, заслужений діяч мистецтв України, доцент НМАУ, хормейстер Національного театру опери та балету України ім. Т. Шевченка, Голова Всеукраїнського хорового товариства ім. М. Леонтовича, засновник камерного хору «Воскресіння», з яким здобув Лауреатські звання семі Міжнародних та трьох Всеукраїнських конкурсів, і гастрольна карта якого охоплює усю Європу; Тетяна Польт-Луценко, організатор та координатор багаторічного проекту «Schola Cantorum Basiliens – гість Національної музичної академії України», який привернув увагу музикантів України до історично орієнтованого виконавства та надав активного поштовху для його освоєння; відомий симфонічний та оперний диригент Кирило Карабиць; Наталія Хмилевська, Артистична директорка, хормейстер громадського об’єднання «Open Opera Ukraine», серед найбільш резонансних проектів якої є постановка сценічної версії барокової опери Г.Персела «Дідона та Еней», реалізація постановки опери Генделя «Ацис та Галатея», створення аматорського хору Б.А.Х, проект партесної лабораторії «Musica Sacra Ukraina».

У науковому доробку Чижик І.О. Кандидатська дисертація «Ладоритмические закономерности музыки Б.Бартока (на материале инструментальных сочинений. Друковані праці: а) один з підрозділів навчального посібника: «Лекція ІІ. Ладова основа гармонії: лад і склад.» ( / Лекції з теорії гармонії: навчальний посібник для вищих мистецьких навчальних закладів. – Житомир: Видавець О.Д.Євенок, 2018.); б) 25 наукових статей; в) методичний посібник «Т.А.Бондаренко, И.А.Чижик. Методические рекомендации по курсу стилевого сольфеджио на дирижёрско-хоровом факультете вуза». 32 виступи на наукових конференціях. Опонування на захистах кандидатських дисертацій, відгуки на автореферати, рецензування дипломних робіт. Рукописи дипломної роботи, статей та монографії.