Кафедра суспільних наук впродовж своєї діяльності виконує загально консерваторські функції, оскільки в силу специфіки своїх дисциплін, працює з кожним студентом академії від вступу до закінчення закладу, формуючи його світоглядні, суспільні та мистецькі позиції.
Нині на кафедрі згідно державних стандартів для вищого учбового закладу читаються такі нормативні дисципліни:
бакалаврат- філософія, естетика, етика, логіка, релігієзнавство, соціологія, політологія, основи економічної теорії, історія України, культурно – мистецька політика України
магістратура- філософія мистецтва, мистецтво як естетичний феномен
асистентура та аспірантура – філософиія, естетика, естетичні парадигми сучасності
З відкриттям в академії аспірантури та магістратури викладання філософії та естетики набуло дворівневого характеру: нормативні студентські курси та викладання з поглибленим вивченням цих предметів для аспірантів та магістрів. Щорічно понад 60 аспірантів і пошукачів з усіх музичних вузів України проходять нормативний курс навчання для складання кандидатського мінімуму з філософії, а магістерські дипломні роботи п’ятикурсників часто стають основою майбутніх дисертаційних досліджень.
Колектив кафедри своїм завданням вбачає формувати у студентів науковий світогляд, виховувати високу духовну культуру, етико - естетичний потенціал, розуміння філософських основ мистецтва.
Історія становлення кафедри суспільних наук фактично сягає перших років створення консерваторії, адже вже у 1913 році кошторисом прибутків і витрат майбутньої консерваторії, складеному першим ректором В.В.Пухальським, серед загальних навчальних курсів зазначалось викладання естетики та теорії мистецтв, а екзамен з цього предмета у 1917 році приймав тодішній ректор Р.М.Глієр з першими викладачами естетики, випускниками Московської консерваторії – професором О.В.Химиченком та викладачем Є.Д.Жураковським.
О.В. Химиченко – відомий флейтист - віртуоз, всебічно освічена і ерудована людина, який понад шістдесят років навчав молодих музикантів Києва по класу духових інструментів. Його першим вчителем став батько – Василь Семенович Химиченко – український флейтист-самоук з Корсуня, кріпак князя Лопухіна, а згодом перший флейтист Київського оперного театру. В Московській консерваторії Олександр Васильович навчався у класі професора Ф. Бюхнера, а гармонію вивчав у П.І.Чайковського, залишив цікаві спогади про перебування композитора у Києві. З 1879 року по закінченні Московської консерваторії О.В.Химиченко працював у Київському музичному училищі, Київській консерваторії, викладаючи крім флейти ще й теорію музики, сольфеджіо, фортепіано, солістом оркестру Київської опери, диригентом оркестру при Південно-Західній залізниці, постійно виступав з концертами, публікував музикознавчі статті у київських газетах «Заря», « Киевское слово». Він став засновником київської школи гри на флейті, виховав плеяду вітчизняних музикантів, мав беззаперечний авторитет у музичних і культурних колах, підтримував творчі стосунки з А.Рубінштейном, П.Чайковським, О.Глазуновим, С.Рахманіним, М.Римським-Корсаковим, С.Танєєвим, активно впливав на формування української музичної культури і став гордістю в історії нашої академії.
Є.Д. Жураківський – критик та історик літератури, викладач історії загальної літератури, естетики та історії мистецтв, певний час працював у Києві, але згодом став викладачем Московської консерваторії. Він автор «Конспективного курсу лекцій з естетики в зв’язку з історією мистецтва», Москва: Консерваторія, 1910, Конспективного курсу історії всезагальної літератури (для учнів Консерваторії), Москва: Консерваторія, 1907, цікавих досліджень: «Трагикомедия современной жизни (О Чехове, Ибсене, Пшибышевском, Л.Андрееве и о злословии)», «Симптомы литературной эволюции», «О характерах: (Критико – психологический очерк: 1 –У11), «О характерах: (Критико – психологический очерк: Х –ХХ), «Краткий курс истории русской живописи Х1Х века: (Индивидуализм в новой русской живописи).
В 50-60 -х рр. кафедрою завідував А.Ф.Вієвський, у 70-80-х рр. - професори В.Ф.Передерій, а згодом В.О.Кудін, у 90- 2010–х рр. доцент О.В.Левицький, з 2009 р. кафедру очолює професор Андрущенко Т.І.
В процесі становлення та реорганізації консерваторії кількість суспільних дисциплін та їх ідеологічне спрямування відповідно змінювалися, безпосередньо відображуючи складні і суперечливі колізії держави, де панувала єдина марксистсько-ленінська ідеологія.
Соціальні зміни поступово вносили зміни і у навчальний процес. Так, у 80-х рр.. стали читатися змістовно інші дисципліни: історія ХХ століття, історія України, історія естетичних вчень, історія релігії, політологія, історія філософії, основи економічної теорії. В полі зору викладачів з»явилися нові яскраві теми дослідження – «Методичні і теоретичні аспекти проблемної лекції» (В.О.Кудін), «Методологічні аспекти рефлексотерапії» (В.О.Діденко), «Мода і естетичний смак», (О.С.Забужко), почали читатися нові актуальні спецкурси – «Історія світових релігій та атеїзм», «Духовна культура суспільства та релігія», «Філософія та мистецтво» (О.В.Левицький), «Політика та мистецтво», «Мистецтво та релігія», «Культура України», «Естетичні категорії» (Т.К.Гуменюк). З’явилися також нові теми дисертаційних досліджень: «Місце і роль музики у формуванні естетичної культури молоді» (Л.П.Шеремет), «Естетична природа лірики як роду мистецтва» (О.С.Забужко), «Естетичні проблеми видової класифікації мистецтва» (С.Б.Добров), «Постмодернізм як транскультурний феномен» (Т.К.Гуменюк). “Мистецтво як естетичний феномен”, “Естетичні парадигми сучасності” (Т.І. Андрущенко).
Зберігаючи давні традиції виховання у молодих музикантів високої чуттєвої культури, уміння орієнтуватися у традиційних та новітніх мистецьких явищах, творчо ставитися до своєї професійної діяльності та життя, колектив кафедри у своїй науково – педагогічній діяльності відгукується на виклики сучасності, на руйнівні протиріччя між глобальністю науково – технічного злету і обмеженістю реально функціонуючої людської свідомості. Сьогодні, коли переживання особистісної гармонії стає крихким, сучасна людина випадає із світу краси, втрачає глибинний контакт з цією сакральною основою буття, нового звучання набувають світоглядні науки, адже їх основні категорії – матерія, час, простір, свідомість, прекрасне, гармонія, міра, добро, зло, справедливість, дозволяють зберегти цілісність молодої людини у сучасному розірваному світі.
Яскравим підтвердженням цьому є результати тестування студентів, що проводяться протягом останніх десяти років під час вивчення в курсі естетики проблем людських цінностей. Студенти впевнено віддають перевагу духовним цінностям над меркантильними, прагнуть духовної гармонії з оточуючим світом, високо цінують родинні цінності, дружбу і кохання, професійні навики; характерно, що всі без винятку бажання грошей, влади ставлять на останнє місце.
Сьогодні, в реаліях Незалежної України, колектив кафедри суспільних наук у своїй викладацькій діяльності спирається на сучасні наукові дослідження в галузі філософії, етико-естетичної, мистецтвознавчої проблематики, вітчизняної історії, права, політології, формуючи у студентів цілісний світогляд, систему спільних європейських цінностей, творчий підхід до життя та професійної діяльності.
На кафедрі працюють висококваліфіковані викладачі – М.М.Бровко, доктор філософських наук, професор; О.В.Антонюк, доктор політичних наук, професор, проректор з науково – педагогічної роботи В.А.Беспалий, кандидат філософських наук, доцент; М.О.Федоренко, кандидат філософських наук, доцент, В.О.Крупина, кандидат історичних наук, старший викладач.
Завідувач кафедри Т.І.Андрущенко, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч культури України, лауреат Державної премії України у галузі освіти. Сферою її наукових інтересів стали проблеми філософії мистецтва, естетичного виховання, національної культури. Вона автор понад 100 наукових праць, серед них монографії «Феномен естетичного (філософсько-естетичний аналіз» (2007), «Проблема естетичного в культурі» (2011 ), навчальні посібники «Філософія культури», «Естетичний вимір філософії освіти», «Дизайн», «Логічні засади оптимізації законотворчого процесу», «Вокальні твори українських композиторів на слова Тараса Шевченка в супроводі камерного оркестру» (2012) (у співавторстві), ряд досліджень з мистецької спадщини Тараса Шевченка, що одержали міжнародне визнання.
М.М.Бровко, доктор філософських наук, професор, під час викладання курсу філософії знайомить студентів та аспірантів з сучасними, часом протилежними філософськими напрямками, виховуючи у майбутніх фахівців навики до філософського дискурсу, толерантність, широту філософських поглядів. Він автор понад 100 наукових праць, серед них монографії «Мистецтво як естет етичний феномен» (К., 1999), «Мистецтво філософсько-культурологічні виміри» (К., 2008), «Культура в сучасних трансформаційних процесах» (Співавтор та відповідальний редактор колективної монографії; Ніжин, 2011). Багато років редагує науковий збірник «Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності».
В.А.Беспалий, кандидат філософських наук, доцент, доносить до широкого студентського загалу фундаментальні знання з філософії. В його лекціях розставляються акценти на особливому значені філософії в якості методологічної основи розвитку мистецтва зокрема, та всієї культури загалом, розглядаються різні парадигми філософствування, їх плив на формування світогляду та людської самототожності. В.А.Беспалий є автором публікацій в «Культурологічному словнику» (К.,2011).
М.О.Федоренко, кандидат філософських наук, доцент, вивчає проблеми взаємодії мистецтва і культури, соціології, релігієзнавства, етики, логіки. Його викладацькі курси носять творчий, яскравий характер, в них закладений потужній виховний потенціал. М.О.Федоренко розробив цікаві методики для вивчення цих дисциплін іноземними студентами, які ще недостатньо володіють українською чи російською мовою.
О.В Антонюк, доктор політичних наук, професор, викладає курс «Культурно – мистецька політика України» , автор понад 300 наукових публікацій, посібника для студентів вищих навчальних закладів «Основи етнополітики» (К., 2005), під його керівництвом у співавторстві видано 7 енциклопедичних довідників-словників з актуальних питань політології, етнонаціональних відносин, етнократії, культурології та менеджменту, зокрема, «Культурологічного словника» (К.,2011). Він заступник головного редактора «Часопису Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського», його наукові дослідження містять глибокий аналіз важливих сучасних проблем, таких, як інтеграція України в європейський освітній простір, культурна самоорганізація етнокомпонентів в українському соціумі тощо.
В.О.Крупина, кандидат історичних наук, доцент, викладає курс української історії з найдавніших часів до сьогодення, у рамках якого намагається розглядати наше минуле у ширшому, загальноєвропейському контексті з наголосом на його соціокультурному аспекті. Поглиблено досліджуючи історію України другої половини ХХ століття він є автором публікацій з соціальної історії України, співавтор колективної монографії «Повоєнна Україна: нариси соціальної історії» (друга половина 1940-х – середина 1950-х років) (К.,2010), статей у довідкових та енциклопедичних виданнях, регулярно бере участь в українських і міжнародних наукових форумах.
Відроджуючи високий дух гуманітарної академічної науки, традиції високої професійності, професорсько-викладацький склад кафедри створив понад 20 оригінальних авторських спецкурсів, що відображують зв’язок суспільних дисциплін із творчим профілем вузу.
Колектив кафедри свою професійну діяльність здійснює з урахуванням профілю вузу, поєднуючи наукові та педагогічні інтереси з висвітленням художньої і музичної проблематики у навчальних курсах, системно працює над розвитком та удосконаленням студентської творчості.
