Визначено найкращі мистецькі заклади освіти України у 2025-2026 навчальному році
Дослідницька компанія «Active Group» оприлюднила результати Четвертого всеукраїнського рейтингу мистецьких закладів вищої освіти України за 2025–2026 навчальний рік. Метою проєкту є формування релевантної системи оцінювання, що враховує специфіку діяльності мистецьких ЗВО та дозволяє об’єктивно оцінити їхній розвиток в умовах сучасних викликів.
До рейтингу увійшли 14 закладів вищої освіти, підпорядкованих Міністерству культури України:
● Закарпатська академія мистецтв;
● Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука;
● Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого;
● Косівський державний інститут декоративного мистецтва;
● Луганська державна академія культури і мистецтв;
● Львівська національна академія мистецтв;
● Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка;
● Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв;
● Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури;
● Національна музична академія України”НМАУ Київська консерваторія”
● Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової;
● Харківська державна академія дизайну і мистецтв;
● Харківська державна академія культури;
● Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського.
Методологія рейтингу була розроблена в межах спільної науково-дослідної роботи компанії «Active Group», Інституту вищої освіти та Інституту соціологічних досліджень КНЕУ імені Вадима Гетьмана. Оцінювання здійснювалося за 45 критеріями, об’єднаними у шість тематичних блоків:
● викладання та навчання;
● наука і дослідження;
● вплив ЗВО на розвиток суспільства;
● інтернаціоналізація;
● інституційна репутація;
● фінансова стійкість.
Питома вага кожного блоку та окремих показників була визначена на основі світового досвіду та скоригована за результатами експертного опитування представників мистецької освіти. Для оцінювання використовувалися верифіковані дані з відкритих джерел: ЄДЕБО, НАЗЯВО, звіти закладів освіти, фінансова звітність, Scopus, Web of Science, OpenAlex, Google Scholar, міжнародні рейтинги та дані офіційних сайтів ЗВО.
У підсумку всеукраїнський рейтинг мистецьких ЗВО за 2025-2026 навчальний рік виявився наступним – Місце, Заклад вищої освіти, Бал:
1 – Національна музична академія України “НМАУ Київська консерваторія” – 67,2
2 – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури – 49,4
3 – Львівська національна академія мистецтв – 49,3
4 – Харківська державна академія дизайну і мистецтв – 48,7
5 – Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського – 42,3
6 – Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого – 41,6
7 – Харківська державна академія культури – 38,5
8 – Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової – 35,9
9 – Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка – 34,0
10 – Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв – 32,6
11 – Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука – 30,0
12 – Закарпатська академія мистецтв – 21,2
13 – Луганська державна академія культури і мистецтв – 12,1
14 – Косівський державний інститут декоративного мистецтва – 11,9
Переможцем рейтингу вже вчетверте стала Національна музична академія України “НМАУ Київська консерваторія”, яка набрала 67,2 бала та суттєво випередила інші заклади. Друге місце посіла Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (49,4 бала), а третє – Львівська національна академія мистецтв (49,3 бала). До п’ятірки лідерів також увійшли Харківська державна академія дизайну і мистецтв та Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського.
Порівняно з попереднім роком рейтинг демонструє певні зміни в розташуванні закладів та зростання конкуренції серед провідних мистецьких ЗВО. Особливої уваги заслуговує посилення позицій академій образотворчого мистецтва та збереження високих результатів закладів, що продовжують працювати в умовах воєнних викликів.
Головна місія рейтингу – забезпечити об’єктивну та релевантну оцінку діяльності саме мистецьких закладів вищої освіти. На відміну від загальних університетських рейтингів, ця методологія враховує специфіку мистецької освіти, творчої діяльності та суспільного впливу закладів культури.
Команда дослідників планує продовжувати регулярне оновлення рейтингу, фіксуючи динаміку змін у системі мистецької освіти України та удосконалюючи методологію оцінювання у співпраці з представниками академічної спільноти та галузі культури.
Методологія оцінювання:
На першому етапі було проведено вивчення і систематизації міжнародного досвіду щодо рейтингування університетів, аналізу національного рейтингу «Топ-200 Україна», дослідження особливостей функціонування мистецьких закладів вищої освіти. Визначено наступні групи критеріїв для рейтингу мистецьких ЗВО:
НАПРЯМИ – ГРУПИ КРИТЕРІЇВ – 100%
Критерії в межах групи
вага критерію в загальній оцінці
1. ВИКЛАДАННЯ ТА НАВЧАННЯ – 30%
Кількість спеціальностей – 2,1%
Кількість акредитованих освітніх програм – 1,8%
Ліцензований обсяг – 2,1%
Фактична кількість (контингент) здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти – 2,4%
Фактична кількість (контингент) здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти – 2,1%
Фактична кількість (контингент) здобувачів третього (освітньо-наукового / освітньо-творчого) рівня вищої освіти – 2,1%
Кількість зарахованих на перший курс до ЗВО (за всіма спеціальностями) – 2,1%
Загальна кількість штатних науково-педагогічних (педагогічних) працівників – 1,8%
Кількість штатних НПП з науковими ступенями та/або вченими званнями та/або лауреатів почесних звань і премій, зокрема “народний артист / художник / скульптор”, “заслужений артист / художник / скульптор / діяч мистецтв / працівник культури” тощо) – 2,4%
Співвідношення кількості здобувачів до кількості штатних НПП – 1,8%
Кількість випускників першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (за рік) – 1,5%
Кількість випускників другого (магістерського) рівня вищої освіти (за рік) – 1,5%
Матеріально-технічна база – загальна площа власних приміщень (корпуси, зали, гуртожитки тощо) – 2,1%
Навчальна інфраструктура – площа приміщень для проведення освітнього процесу (аудиторний фонд) – 2,1%
Загальний кількість одиниць збереження у бібліотеці (одиниць збереження) – 2,1%
2. НАУКА І ДОСЛІДЖЕННЯ – 15%
Кількість науково-дослідних тем (або наукових послуг, наданих ЗВО за господарськими договорами) – 1,8%
Кількість присуджених наукових ступенів доктор філософії / доктор мистецтва, доктор мистецтвознавства (за рік) – 2,1%
Кількість спеціалізованих вчених рад (постійних та разових) (протягом року) – 2,1%
Кількість опублікованих науково-педагогічними працівниками ЗВО статей у фахових виданнях категорій “А” і “Б” та у виданнях, що проіндексовані в наукометричних базах Scopus та Web of Science (за рік) – 1,65%
Кількість публікацій у відкритому каталогу наукових праць Open Alex – 1,35%
Кількість наукових праць (наукових статей) на одного науково-педагогічного працівника – 1,5%
Кількість опублікованих монографій (за рік) – 1,35%
Показник цитування наукових праць ЗВО – Ukrainian National H-index Ranking (Google Scholar; Transparent Ranking) – 1,5%
Науково-видавнича діяльність ЗВО (кількість наукових журналів, збірників праць, в т.ч. фахових категорій “А” і “Б” та/або індексованих у наукометричних базах Scopus, Web of Science) – 1,65%
3. ВПЛИВ ЗВО НА РОЗВИТОК СУСПІЛЬСТВА – 15%
Отримані НПП та здобувачами міжнародні та національні відзнаки (стипендія Президента для митців, інші іменні стипендії, ордени, премії в галузі культури, мистецтва та архітектури, інші відзнаки за досягнення) – 4,6%
Кількість отриманих вітчизняних грантів (зокрема, від Українського культурного фонду) – 3,45%
Наявність унікальних для України структурних підрозділів у складі ЗВО (наприклад, кафедра ЮНЕСКО, експериментально-освітня студія електроакустичної музики тощо) – 3,75%
Співпраця з культурно-мистецькими установами – 3,2%
4. ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ – 12,5%
Кількість іноземних здобувачів (на трьох рівнях вищої освіти), що навчаються в ЗВО – 2,5%
Кількість здобувачів ЗВО, що брали участь у програмах міжнародної академічної мобільності (в т.ч. за проєктами Erasmus+ тощо), за рік – 2,0%
Кількість НПП, що брали участь у програмах міжнародної академічної мобільності (в т.ч. за проєктами Erasmus+, Програма академічних обмінів ім. Фулбрайта тощо), за рік – 2,5%
Кількість впроваджених спільних міжнародних освітніх програм з видачею подвійних дипломів – 1,5%
Кількість міжнародних культурно-мистецьких, наукових та інших проєктів (зокрема, Erasmus+) та програм, у яких беруть участь здобувачі та/або НПП ЗВО – 2,5%
Участь у міжнародних мистецьких інституціях та/або співпраця з ними (ЮНЕСКО, Європейській лізі мистецьких закладів освіти – European League of Institutes of the Arts (ELIA), Міжнародній асоціації провідних європейських університетів мистецтва, дизайну та медіа (Cumulus Association), International Music Council, International Association of Music Centres, International Theatre Institute, International Organisation of Scenographers, Theatre Architects and Technicians, International Federation for Theatre Research тощо), кількість підписаних Меморандумів про взаєморозуміння та/або Договорів – 1,5%
5. ІНСТИТУЦІЙНА РЕПУТАЦІЯ – 12,5%
Середній конкурс на місця державного замовлення (на першому (бакалаврському) і другому (магістерському) рівнях вищої освіти) – 2,75%
Середній конкурс на місця за кошти фізичних та юридичних осіб (на першому (бакалаврському) і другому (магістерському) рівнях вищої освіти) – 2,75%
Середній пріоритет вступників – 1,25%
Популяризація досягнень ЗВО, студентські та викладацькі проєкти, інформаційна активність (кількість згадувань у Google, ЗМІ, соцмережах (соціальних медіа) – 1,75%
Місце ЗВО в QS World University Rankings for Arts and Humanities – 1,5%
Місце ЗВО в UniRank – 2,5%
6. ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ – 15%
Кошторис на рік (загальний фонд), грн. – 3,3%
Кошторис на рік (спеціальний фонд), грн. – 3,3%
Надходження коштів, отриманих від отримання грантів, благодійних внесків та дарунків (за підтримки спонсорів, донорів, меценатів, філантропів та інших благодійників), за рік – 3,3%
Інституційний дохід з розрахунку на одного студента, грн. – 2,7%
Інституційний дохід на одного науково-педагогічного працівника, грн. – 2,4%
Далі було зібрано фактичну інформацію щодо заданих параметрів з відкритих джерел та офіційної інформації.
На другому етапі проводилось унормування показників до шкали від 0 до 1 таким чином, щоб можна було порівнювати різні показники. Найкращий показник приймався за 1, а всі інші нормалізувалися відповідно до нього – у випадку, коли максимальне значення показника свідчило про найвищу якість. В іншому випадку (коли мінімальне значення показника свідчить про найвищу якість) проводилась обернена операція нормалізації.
На третьому етапі для кожного ЗВО обраховувався показник за кожним критерієм з урахуванням вагових коефіцієнтів та суми отриманих результатів за кожним блоком, що дозволило сформувати остаточний рейтинг мистецьких ЗВО.
