СИЛАБУСИ
Силабус Історія хорової літератури
Силабус ІУМ 1-а частина (для виконавців)
Силабус ІУМ ІУМ ХХ 2-а частина (для виконавців)
Силабус Курсова робота з історії української музики
Силабус Музика ХХ ст. (для виконавців)
Силабус Музично-історичне джерелознавство
Силабус Підготовка дипломної роботи бакалавра
СИЛАБУСИ
Силабус Музика українського зарубіжжя
Силабус Новітні тенденції (Музикознавці, Композиція)
Силабус Новітні тенденції( Виконавці)
Силабус Підготовка дипломної роботи
Силабус Сучасні проблеми та методи етномузикології
На кафедрі викладають дисципліни:
«Історія української музики»
«Історія української музики ХХ ст.»
«Музика українського зарубіжжя»
«Музика ХХ-ХХІ ст. (Східна Європа)»
«Українське краєзнавство»
«Лекторська практика»
«Музично-історичне джерелознавство»
«Комп’ютерне редагування музикознавчих текстів»
«Новітні тенденції в українській композиторській творчості ХХ–ХХІ ст.»
«Українська хорова література»
«Українська народна музична творчість»
«Український традиційний спів»
«Сучасні проблеми та методи етномузикології»
«Основи науково-дослідної роботи»
«Комунікаційні технології в сучасній музичній культурі»
У НМАУ ім. П.І. Чайковського кафедра історії української музики та музичної фольклористики є провідною з підготовки й виховання високопрофесійних кадрів. Її відкриття 1989 року, в час кардинальних змін у суспільно-політичному й культурному житті України, було історично підготовлене діяльністю видатних учених, педагогів, музично-громадських діячів, представників київської школи музикознавства – М. Грінченка, П. Козицького, М. Вериківського, А. Ольховського, О. Шреєр-Ткаченко, Л. Єфремової, О. Малозьомової.
Новоутворену кафедру 1989 року очолив академік Академії мистецтв України, доктор мистецтвознавства, професор І. Ляшенко, завдяки діяльності якого вона стала провідним освітнім і науковим центром. Під його керівництвом було вироблено програму розвитку музичної україністики, на основі якої згодом, 1995-го, розгорнув діяльність Центр музичної україністики (директор – І. Ляшенко, з 1999 — М. Скорик) під егідою Міжнародної асоціації україністів.
Новий етап у діяльності кафедри (1999–2020) пов’язаний з іменем видатного композитора сучасності, народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, Героя України, академіка Академії мистецтв України, кандидата мистецтвознавства, професора М. Скорика. Завдяки його багатогранній діяльності робота науково-педагогічного колективу набула нового спрямування, зокрема розвитку історико-теоретичних досліджень української музики і сучасної композиторської практики відповідно до наукових і художньо-естетичних запитів сьогодення.
Нині кафедру очолює М. Копиця – відомий музикознавець, педагог, музично-громадська діячка, докторка мистецтвознавства, професорка, лауреатка Премії імені М. Лисенка.
Наукова діяльність кафедри здійснюється за трьома основними напрямами: науково-теоретичним, методичним і освітнім. У кожному з них актуалізуються досягнення української музичної культури, освіти. Професорсько-викладацький колектив досліджує питання розвитку національного музичного мистецтва, уникаючи ідеологічних стереотипів щодо історії української музики. Поступово набувають конкретних і реальних обрисів колишні «білі плями», повертаються із забуття видатні й маловідомі українські композитори, вводяться у науковий обіг архівні матеріали – документи, листи, мемуари.
Зважаючи на запити часу, колектив кафедри зосереджує увагу на дослідженні євроінтеграційних процесів у сучасній українській музичній культурі, актуальних питань музичної регіоналістики, мелогеографії, музичної етнографії. Зокрема, на кафедрі систематично проводяться практикуми з автентичного народного виконавства, електронно-графологічного архівування фольклорних матеріалів тощо.
Сьогодні у складі кафедри працюють 11 педагогів:
М. Копиця, Т. Гусарчук, О. Таранченко, Л. Гнатюк, О. Давидова, О. Путятицька (завідувачка відділу аспірантури й докторантури), О. Волосатих, О. Дерев’янченко, Р. Станкович-Спольська, Є. Єфремов, І. Клименко.
Значним досягненням у методичній роботі колективу кафедри є концептуальне переосмислення фундаментальних навчальних дисциплін. Зокрема, створено авторські курси відповідно до сучасних вимог реорганізації вищої освіти в Україні, переглянуто академічні й уведено нові теми, удосконалено методику їхнього викладання.
Професорсько-викладацький колектив кафедри забезпечує викладання дисциплін за навчальними планами всіх факультетів академії. Зокрема, підготовлено авторські курси лекцій для студентів-музикознавців і композиторів, студентів виконавських спеціальностей: «Історія української музики», «Історія української музики ХХ століття», «Музика українського зарубіжжя», «Музика ХХ–ХХІ століть (Східна Європа)», «Українознавство», «Українська народна музична творчість», «Український традиційний спів», «Сучасні проблеми та методи етномузикології», «Основи науково-дослідної роботи», «Музично-історичне джерелознавство», «Новітні тенденції в українській композиторській творчості ХХ–ХХІ століть», «Українська хорова література», «Лекторська практика», «Комп’ютерне редагування музикознавчих текстів».
Педагоги кафедри здійснюють наукове керівництво підготовкою кандидатських дисертацій і консультування докторантів (спеціальність – 17.00.03 Музичне мистецтво).
Значний науковий потенціал кафедри забезпечує успішні дослідження за такими напрямами сучасного музикознавства:
медієвістика, текстологія, джерелознавство (Т. Гусарчук, О. Путятицька), епістологія, музичний менеджмент, музична культура української діаспори (М. Копиця), біографіка, порівняльно-типологічні дослідження (О. Таранченко, Т. Гусарчук, О. Путятицька), український музичний театр і хорове виконавство (О. Давидова, Р. Станкович-Спольська), музична регіоналістика (М. Копиця, О. Таранченко, О. Волосатих, О. Дерев’янченко), стильові процеси в українській музиці ХХ–ХХІ століть (О. Дерев’янченко), історія музичної освіти (М. Копиця, О. Таранченко, Т. Гусарчук, О. Путятицька, О. Волосатих, Л. Гнатюк), комп’ютерне редагування музикознавчих текстів (Л. Гнатюк), музично-етнографічні дослідження, практикум із фольклорного виконавства, електронно-графологічне архівування фольклорних матеріалів (Є. Єфремов, І. Клименко) тощо.
Результати науково-дослідної діяльності колективу кафедри апробовані у численних публікаціях, а також у доповідях під час проведення міжнародних конференцій, зокрема: «Степан Дегтярьов і його сучасники: музичний класицизм у Східній Європі», «Доля митця в реаліях культурно-історичних процесів першої половини ХХ століття: Ф. Якименко, В. Косенко, М. Вериківський», чотири тематичні конференції «Композитори і музикознавці Київської консерваторії у 1913–2012 роках», три міжнародні науково-практичні конференції «Україна. Європа. Світ. Історія та імена в культурно-мистецьких рефлексіях» та інші.
